печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14707/13-к
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Фаркош Ю.А.,
при секретарі Павлишин В.І.,
з участю прокурорів Журила П.А., Тучика А.А.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Тучика А.А. від 08.07.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо начальника відділення УСБ України в Київській області ОСОБА_8, заступника начальника Обухівського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись зі скаргою на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Тучика А.А. від 08.07.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо начальника відділення УСБ України в Київській області ОСОБА_8, заступника начальника Обухівського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України.
В поданій скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови з поверненням матеріалів для внесенні відомостей до Єдиного Реєстру досудових розслідувань у відповідності до ст. 214 КПК України 2012 року.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 уточнив правові підстави для звернення зі скаргою та вказав на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в порядку ст. 236-1 КПК України 1960 року.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на винесення оскаржуваної постанови без фактичного проведення додаткової перевірки, після скасування 29.03.2012 Солом»янським районним судом м. Києва попередньої постанови від 14.08.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи.
Звертає увагу на неповноту, однобічність та необ»єктивність проведеної перевірки, під час якої не з»ясовано ряд обставин, які мають значення для вирішення справи. Вказує, що на необхідність встановлення цих обставин було вказано в судовому рішенні - постанові Солом»янського районного суду м. Києва від 29.03.2012, в якій також вказано необхідність в ході додаткової перевірки у допиті конкретних осіб, в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу нанесення тілесних ушкоджень, встановлення та опитування інших осіб, які можуть бути причетні до нанесення тілесних ушкоджень, надання належної оцінки акту судово - медичного дослідження.
З цих підстав захисник вважає додаткову перевірку неповною, а оскаржувану постанову - передчасною та необґрунтованою.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 доводи скарги підтримав з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які тримаються в умовах ізоляції від суспільства, не доставлялись. З урахуванням присутності в судовому засіданні їх захисника та зі змісту положень ч.2 ст. 236-2 КПК України 1960 року, обов»язкова участь особи, яка подала скаргу, при розгляді скарг даної категорії, не передбачена.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість та вказав, що при винесенні оскаржуваної постанови та проведенні перевірки були дотримані вимоги КПК України.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, пояснення адвоката ОСОБА_1, вивчивши матеріали скарги, дослідивши відмовний матеріал № 113 ПР за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо неправомірних дій співробітників УСБУ в Київській області, надходжу до наступних висновків.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Тучика А.А. від 08.07.2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо начальника відділення УСБ України в Київській області ОСОБА_8, заступника начальника Обухівського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України.
З огляду на дані про одержання оскаржуваної постанови адвокатом ОСОБА_1 20.03.2013 ( а.с.9, а.с.9 об.), відсутність інших даних про її отримання, первісне її оскарження до суду 01.04.2013 ( а.с.47), відсутність даних про отримання оскаржуваної постанови особами, які тримаються в умовах ізоляції від суспільства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в скарзі посилаються на її неотримання станом на день звернення до суду, суд вважає скаргу поданою в межах встановленого ст. 236-1 КПК України процесуального строку.
Доводи прокурора про те, що засуджені в установленому законом порядку і строк були про винесення оскаржуваної постанови шляхом направлення повідомлення на адресу Київського СІЗО № 13 від 08.07.2012 ( а.м.81, 82), є безпідставним з огляду на те, що згідно рапорту цього ж прокурора від 08.07.2012, засуджених етаповано з Київського СІЗО № 13 до місць відбування покарання ( а.м.76,77).
Як регламентовано вимогами ст. 236-2 КПК України 1960 року, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України.
Відповідно до ст. 99 КПК України в редакції 1960 року, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо неправомірних дій співробітників УСБУ в Київській області вже були предметом судового контролю.
Так, за результатами розгляду даної заяви 14.08.2012 була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної, яка в подальшому була скасована постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 29.03.2012 року з підстав неповноти перевірки з направленням матеріалів для проведення додаткової перевірки ( а.м.64).
При цьому, суд звернув увагу на обставини, які потрібно встановити в ході додаткової перевірки, надав конкретні вказівки, направлені на всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи.
Так, суд вказав на необхідність при проведенні додаткової перевірки додаткового допиту ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 щодо обставин можливого нанесення тілесних ушкоджень, як про це вказував в заяві про злочин ОСОБА_3, опитування ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_1, встановлення та опитування осіб, які можуть бути причетні до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, і яких він може впізнати по фотокартках, як про це також зазначено в його заяві про злочин, встановлення та опитування співробітників СБУ в м. Краматорську Донецької області, які 06.03.2011 затримували ОСОБА_3, після чого 07.03.2011 доставляли його в ІТТ СБУ в м. Києві, з приводу наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, надання належної оцінки акту судово - медичного дослідження № 28 від 11.03.2011, яким виявлено тілесні ушкодження у ОСОБА_3, за яким давність їх утворення не суперечить можливості заподіяння в період часу, зазначених в направленні на експертизу, обставини застосування спеціальних засобів (наручників), внаслідок чого утворились садна поверхні, рани шкіри на зап»ястках обох рук ОСОБА_3 ( а.м.64).
Вказане судове рішення, в якому суд надав вищевказані вказівки органу досудового слідства, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2012 залишено без змін ( а.м.65-66).
У відповідності до положень ст. 403 КПК України 1960 року, вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Разом з тим, прокурор в ході додаткової перевірки обмежився лише опитуванням ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, складанням рапортів про неможливість опитування ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з посиланням на те, що останніх етаповано з Київського СІЗО № 13 до місць відбування покарання, а також на те, що адвокат ОСОБА_1 на виклики до прокуратури не з»явився.
Наряду з цим, в матеріалах відсутні дані про етапування засуджених до місць відбування покарання, так і відповідні дані про відправлення викликів на адресу захисника.
Не можна не вказати на те, що доводи оскаржуваної постанови про неможливість додаткового опитування ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з посиланням на те, що їх етаповано в місця відбування покарання суперечать наявним матеріалам, в яких міститься повідомлення прокурора цією ж датою на адресу останніх не в місця відбування покарання, а на адресу Київського СІЗО № 13.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання додаткової перевірки повною, а винесеної за її результатами постанови - законною та обґрунтованою, а тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню з направленням матеріалів до прокуратури Київської області для прийняття рішення згідно вимог чинного кримінального процесуального законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України 1960 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Тучика А.А. від 08.07.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо начальника відділення УСБ України в Київській області ОСОБА_8, заступника начальника Обухівського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, - задовольнити.
Постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Тучика А.А. від 08.07.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо начальника відділення УСБ України в Київській області ОСОБА_8, заступника начальника Обухівського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України,- скасувати.
Матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи - повернути до прокуратури Київської області для прийняття рішення згідно вимог чинного кримінального процесуального законодавства України.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя Ю.А. Фаркош