ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.11.2006 | Справа №2-25/5.1-2006 |
За позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (м. Київ, вул..Хрещатик,22) в особі Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ( м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург,1)
До відповідачів 1.Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києва (м.Київ, вул. Шолуденка, 33\19)
2. Державної податкової адміністрації АР Крим ( м. Сімферополь, вул.. Р.Люксембург,29)
3. Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (м. Сімферополь, вул.. М.Залкі,1\9)
Про визнання нечинними рішень.
Суддя М.В. Маргарітов
При секретарі І.К.Діланян
представники:
Від позивача – Полозков А.В., ю\к,дов. у справі
Від відповідачів 1. не з’явились
2. Губін А.С., ст. держ.подат.інспектор., предст., дов. у справі.
3. Тимофєєва Н.Є., зам.нач.відділу, дов. у справі.
Сутність спору: Позивач звернувся в суд з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ Старокиївського району м. Києва № 1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 179397грн., в тому числі 87448грн.- основний платіж, 67804грн. -штрафних санкцій і 24145грн.-пені та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 652-23-2-21560045\3819 від 07.10.1999р. про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 17800,00грн., в тому числі 13692грн.-основний платіж і 4108грн.-штрафні санкції. Крім того, позивач просить відповідачів повернути йому зайво внесену суму податкового боргу у сумі 354641грн.
10.01.2000р. позивачем надані додаткові пояснення щодо обґрунтування позовної заяви. (том 1 л.спр. 58-60, 72-74).
24.03.2000р. позивач уточнив позовні вимоги щодо обґрунтування підстав позовної заяви ( том 1 л.спр. 100-102).
1-й відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та не підлягаючими задоволенню за мотивами, викладеними у відзиві на позов ( том 1 л.спр. 55-56 та том 4 л.спр. 106-107).
2-й відповідач просить визнати його неналежним відповідачем, оскільки податкове повідомлення-рішення винесено ДПІ в м. Сімферополі ( том 1 л.спр.90-91).
3-й відповідач просить у позовних вимогах відмовити за мотивами, вказаними у відзиві на позов ( том 1 л.спр.33).
Ухвалою Арбітражного суду АР Крим від 19.04.2000р. провадження по справі зупинене в зв’язку з призначенням по справі судово-бухгалтерської експертизи. Після проведення якої провадження по справі відновлено ухвалою ГС АРК від 07.04.2003р. (том 4 л.спр. 39).
Ухвалою ГС АРК від 13.05.2003р. 1-й відповідач по справі - ДПІ в Старокиївському районі в м. Києві замінений на Спеціалізовану ДПІ в м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі Наказу ДПА в м. Києві № 583 від 06.12.2001р. ( том 4 л.спр.45, 48-49,54-59).
Ухвалою ГС АРК від 08.07.2003р. провадження по справі зупинено в зв’язку з спрямуванням запиту в ДПА України, після отримання відповіді (том 4 л.спр.103) провадження по справі поновлено.
Ухвалою ГС АРК від 06.11.2003р. позовні вимоги позивача залишені без розгляду в зв’язку з невиконанням вимог суду щодо надання документів, підтверджуючих позовні вимоги.
Не погодившись з винесеним рішенням суду позивач оскаржив його до Севастопольського апеляційного господарського суду, потім до Вищого Господарського суду України та Верховного суду України.
Ухвалами САГС від 17.12.2003р. та від 30.01.2004р. апеляційні скарги залишені без розгляду.
Постановою ВГС України від 21.04.2004р. скарга задоволена, ухвалу САГС від 30.01.2004р. скасовано, а справу направлено на апеляційний перегляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Верховного суду України від 16.09.2004р. у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 21.04.2004р відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2004р. ухвала ГС АРК від 06.11.2003р. скасована та справа направлена на розгляд в господарський суд АР Крим судді Маргарітову М.В.
Ухвалою ГС АРК від 28.02.2005р. провадження по справі зупинено в зв’язку з призначенням додаткової судово-бухгалтерської експертизи, після проведення якої провадження по справі поновлено.( том 5 л.спр.116- 144).
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення сторін, суд
установив:
Кримська дирекція є філією Українського Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності - без права юридичної особи виконкомом Сімферопольської міської ради 22.12.1998р., узято на податковий облік у ДПІ в м. Сімферополя. Платником ПДВ є УДППЗ «Укрпошта».
Згідно Положення у складі Кримської дирекції Українського підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» маються територіально відокремлені безбалансові виробничі структурні підрозділи вузли зв’язку, поштамт, центр обробки та перевозки пошти.
На протязі 1999 року ДПІ відповідного району перевіряли структурні підрозділи КД УДППЗ «Укрпошта», про що складені відповідні акти перевірок.
27.08.1999р. ДПА в АРК проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства по оподаткуванню за період з 01.04.1997р. по 31.12.1998р. Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та її структурних підрозділів, за підсумками якої складений звідений акт № 38-23-2 від 27.08.1999р.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Старокиївському районі м. Києва прийняте рішення № 1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 179397грн., в тому числі 87448грн.- основний платіж, 67804грн. - штрафних санкцій і 24145грн.-пені (том 3 л.спр.431) та ДПІ в м. Сімферополі № 652-23-2-21560045\3819 від 07.10.1999р. про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 17800,00грн., в тому числі 13692грн.-основний платіж і 4108грн.-штрафні санкції.( том 3 л.спр. 433)
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці Ялтинського вузлу зв’язку ( акт перевірки № 19411\23-0 від 21.07.1999р.) за період з 01.07.1997р. по 31.12.1998р. було донараховано податку на додану вартість за 3 квартал 1997р. у сумі 595грн., за 1998р.-41740грн., внески в Держінфонд за 2 півріччя 1997р-303грн., за 2 півріччя 1998р.-7987грн.
Ялтинський міський вузол зв’язку КД УДППЗ «Укрпошта» був платником ПДВ з 16.10.1997р. по 31.12.1998р.
Однак актом перевірки ДПІ донарахований податок на додану вартість за 3 квартал 1997р.-595грн., зайво донарахований ПДВ за 4 квартал 1997р.-1925грн., що підтверджується висновком додаткової експертизи № 4 від 12.09.2005р. При цьому первинні документи на перевірку не надані, в зв’язку з чим відсутня можливість визначення правомірності донарахування ПДВ за 3 квартал 1997р. у сумі 595грн. та зайво нарахованого податку на ПДВ за 4 квартал 1997р. -1925грн.
По факту донарахування ПДВ у сумі 41740грн. за період 1998р. експертом встановлено, що податкове зобов’язання за даними декларації Ялтинського вузлу зв’язку складає 138184грн.
Податковий кредит за даними книги придбання, декларацій Ялтинського вузлу зв’язку складає 84129грн. Розбіжності в частині збільшення податку на додану вартість складає 41740грн., які утворились за рахунок зменшення відсотків не обкладеного обігу до обкладеному обігу.
Таким чином за даними ДПІ податкове зобов’язання складає 95795грн., за даними декларації чисте податкове зобов’язання складає 54055грн., недоімка складає 41740грн.
Перевіряючими ДПІ не враховано, що при обчисленні чистого податкового зобов’язання 54055грн. оплата складає 128070,81грн., а переплата за 1998рік - 74015,81грн.
Крім того, не враховано, що по актам звірення особового рахунку ДПІ чисте податкове зобов’язання включається в особовий рахунок після подачі декларації, тобто до 20 числа слідуючого за звітним місяцем, у бухгалтерському обліку податкове зобов’язання відображається у поточному місяці. Переплата по ПДВ складає 87280,12грн. з урахуванням переплати станом на 01.01.1998р.-21117,31грн. та з урахуванням декларації за грудень 1997р., яка проведена у січні 1998р.-13784грн. За даними висновку експерта переплата склала 39609,12грн. Розбіжності з актом звірення ДПІ у сторону зменшення 87280,12грн.-39609,12грн.= 47671грн.
За актом звірення у особовому рахунку Ялтинського вузлу зв’язку не проведено донарахування 41740грн., так як Ялтинський вузол зв’язку з 01.01.1999р. не є платником ПДВ, донарахування здійснено у звіденому акті «Укрпошта» м. Київ, а також не проведено коригування ПДВ 5931грн. Переплата по особовому рахунку з урахуванням донарахування 41740грн. проведено у звіденому акті і коригуванні в сумі 5931грн. складає 87280,12грн.-5931грн. = 81349,12грн.
Таким чином переплата по особовому рахунку Ялтинського вузлу зв’язку станом на 31.12.1998р. складає 81349,12грн.
Оскільки висновком експерта № 4 від 12.09.2005р. (том 5 л.спр. 116-135), який суд вважає достатньо обґрунтованим та повним, відповідаючим матеріалам справи, встановлено обґрунтованість нарахування податковим органом ПДВ в сумі 41740грн., а також наявність переплати за цей же податковий період -1998р. в сумі 81349,12грн. суд вважає, що ДПІ Старокиївського району м. Києва необґрунтовано винесла стосовно позивача рішення № 1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999р., яке підлягає визнанню нечинним.
Згідно ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Позивач не представив суду доказів (первинних бухгалтерських документів), підтверджуючих відповідність податковому законодавству операцій з оподаткування податком на прибуток.
У зв’язку з тим, що позивачем не надані необхідні первинні бухгалтерські документи суд не може встановити неправомірність нарахування ДПІ податку на прибуток, тоді як такий обов’язок покладений на позивача відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України.
Таким чином в частині визнання нечинним рішення ДПІ в м. Сімферополі № 652-23-2-21560045\3819 від 07.10.1999р. у позові слід відмовити, оскільки доказів, підтверджуючих відсутність порушень законодавства, позивач суду не представив.
В частині повернення 354641грн. суд у позові відмовляє, оскільки по -перше, позивач у позові не вказав який вид податку він просить повернути; по-друге, відповідно ст. 79 КАС України позивач не представив оригіналів доказів (платіжних доручень), підтверджуючих зайве перерахування до бюджету сум податку, а по-третє, листи про залік сум податку та відповіді ДПІ не є доказами, підтверджуючими зайве перерахування сум податку до бюджету.
Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, тоді як позивач не довів належними доказами наявність зайвої оплати податку в бюджет, у зв’язку з чим позов у частині повернення 354641грн. задоволенню не підлягає.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1 грн. 70 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 14.11.2006року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.3 ст. 94, 98,п.2 ч.1 ст. 157, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення ДПІ Старокиївського району м. Києва № 1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 179397грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (м. Київ, вул..Хрещатик,22, ІНН 21560045) 1,70 грн. держмита.
4. У решті позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.