КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 18-10-14-01/2759

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

за участю представників:

від апелянта: Кірса В.В. - представник за довіреністю б/н від 10.05.2013 р.

від боржника - Кудря В.О. - голова профспілкового комітету

від ініціюючого кредитора - не з'явились;

ліквідатор: Білик О.А., посвідчення № 929 від 03.07.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕКС"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 року.

у справі № 18-10-14-01/2759 (суддя Васянович А.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі

м. Черкаси

до Відкритого акціонерного товариства „Черкаський завод

телеграфної апаратури"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 р. у справі № 18-10-14-01/2759 відмовлено в затвердженні мирової угоди, прийнятої комітетом кредиторів (Протокол № 63 від 19 червня 2013 року), в провадженні справи про банкрутство ВАТ „Черкаський завод телеграфної апаратури".

Не погодившись з винесеною ухвалою, ТОВ „Фортекс" звернулось до Київського апеляційного господарського сулу з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області 30.07.2013 р. у справі № 18-10-14-01/2759, прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду укладену між ВАТ „Черкаський завод телеграфної апаратури" та головою комітету кредиторів ТОВ „Фортекс".

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Господарський суд Черкаської області прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального права. Скаржник зазначив, що суд помилково, при винесенні оскаржуваної ухвали, зіслався на недотримання сторонами порядку укладення мирової угоди, її невідповідність ст. 77-78 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також суд дійшов неправильних висновків щодо мети укладення мирової угоди, визначивши, що вона призводить не до відновлення платоспроможності боржника, а до фактичного продажу його майна без контролю комітету кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 11.09.2013 року.

05.09.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ПАТ „Укртелеком" Черкаська філія надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого підтримує заперечує проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

10.09.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ініціюючого кредитора надійшло заперечення на апеляційну скаргу, яким просить суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також 10.09.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, зміст якого полягав у залишенні апеляційної скарги без задоволення та залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду

від 11.09.2013р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕКС" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 року у справі № 18-10-14-01/2759 було прийнято до провадження та призначено на 11.09.2013 р.

В судовому засіданні 11.09.2013 р. представники сторін підтримували вимоги, викладені в апеляційні скарзі, просили її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування Господарським судом Черкаської області при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального права, суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч 3 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення порядку укладення мирової угоди, яка є предметом оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Так, згідно ч. ч. 3 - 5 ст. 77 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 01 червня 2013 року (протокол №3) було вирішено припинити повноваження комітету кредиторів, який діяв до визнання боржника банкрутом та обрано новий комітет кредиторів банкрута у складі семи кредиторів, а саме:

- державної податкової інспекції у м. Черкасах;

- управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс";

- приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація";

- Прокопчука Олександра Вікторовича;

- публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго";

- профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".

Головою комітету кредиторів було обрано товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (протокол засідання комітету кредиторів №61 від 01 червня 2013 року).

Відповідно до п. 9.4. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справах про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

В абзаці 5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Також Законом у новій редакції, зокрема ст.26 передбачено, що кредитор, який має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів, а під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки, інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір.

З урахуванням вищенаведених рекомендацій загальними зборами кредиторів було прийнято відповідне рішення про обрання нового складу комітету кредиторів банкрута.

Водночас поточні кредитори не беруть участь у зборах кредиторів, що передбачено ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції Закону) та ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI).

Тобто з аналізу вищенаведених норм суд дійшов законного висновку, що лише конкурсні кредитори виступають стороною у справі про банкрутство з усіма процесуальними правами, самі формують представницькі органи (збори і комітет кредиторів) та беруть у них участь з правом голосу. Виключно конкурсні кредитори шляхом подання до суду різноманітних клопотань визначають хід справи про банкрутство.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Тобто в четверту чергу задовольняються також вимоги поточних кредиторів.

Поточні вимоги прирівнюються до конкурсних лише в черговості їх задоволення, визначеної ст. 45 Закону, проте Законом не наділені правом приймати рішення щодо подальших судових процедур, які застосовуються щодо боржника.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема реєстру вимог кредиторів та протоколу загальних зборів, під час обрання нового складу комітету кредиторів відповідне рішення приймалося з урахуванням кількості голосів пропорційній сумі вимог як конкурсних так і поточних вимог разом.

Таким чином до складу комітету кредиторів банкрута ввійшли кредитори з поточними вимогами, а саме: державна податкова інспекція у м. Черкасах, управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс", приватне акціонерне товариство "Агропроммеханізація", Прокопчук Олександр Вікторович.

З урахуванням викладеного суд дійшов правильного висновку, щодо порушення порядку укладення мирової угоди, оскільки рішення про укладання мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.

Слід також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 78 Закону мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.

Тобто мирова угода не може бути укладена щодо вимог кредиторів першої черги, за винятком вимог кредиторів, забезпечених заставою.

Однак, мировою угодою передбачено, що на день укладення цієї мирової угоди вимоги першої черги погашення, які включені до реєстру кредиторів складають 90 337 грн. 32 коп., і підлягають погашенню протягом 5-ти днів з моменту затвердження мирової угоди судом за рахунок залучених цільових коштів в сумі 120 000 грн. 00 коп.

Фактично в даному випадку мова йде про відстрочку погашення вимог кредиторів першої черги на п'ять днів, хоча на момент затвердження мирової угоди судом та припинення провадження у справі вимоги першої черги повинні бути погашені повністю.

Згідно ст.78 Закону не підлягають прощенню (списанню), відстрочці та або розстрочці за умовами мирової угоди заборгованість із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин.

Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Також слід зазначити, що умовами мирової угоди передбачено погашення поточних витрат по сплаті єдиного соціального внеску за червень - липень 2013 року, а також оплата послуг ліквідатора за червень 2013 року.

Проте, ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 травня 2013 року вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визнані станом на 29 березня 2013 року.

Тобто укладення мирової угоди щодо вимог, які можуть виникнути в майбутньому у зв'язку з укладенням мирової угоди є порушенням ст. 78 ГПК України, ст. ст. 77, 78 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З вищенаведеного суд дійшов правильного висновку, що фактично метою укладання даної мирової угоди є не відновлення платоспроможності банкрута, а продаж його майна не на конкурентних засадах, та без контролю комітету кредиторів, оскільки процедура продажу буде проводитися після припинення провадження у справі про банкрутство, а, отже, без врахування вимог ст. 44 Закону.

Згідно ч. 2 ст. 78 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи мирова угода не підписана податковою інспекцією.

Водночас слід зазначити, що у разі ухилення від підписання мирової угоди керівника податкового органу, прийняття відповідного рішення залишається за господарським судом.

Оскільки при укладенні мирової угоди було порушено порядок її укладання, а також умови мирової угоди суперечать вимогам ст. 78 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правові підстави для її затвердження відсутні.

Разом з тим колегія суддів відмічає що відповідно до ч. 8 ст. 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 77 - 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕКС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 р. у справі № 18-10-14-01/2759 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 р. у справі № 18-10-14-01/2759 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали від 30.07.2013 р. у справі № 18-10-14-01/2759 повернути до Господарського суду Черкаської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови складено 13.09.2013 р.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.