УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 124/5874/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"12" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В.,

СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В.

При секретаріПочотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про виселення, за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Центрального відділу Державного виконавчої служби СМУЮ АР Крим Володькіна С.А. на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 лютого 2013 року, зазначений позов задоволено.

Виселено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з наступних жилих приміщень по АДРЕСА_1 а саме з частини житлового будинку літ. «А» ( у складі прибудова «А1»: також частини прибудови літ. «а», які складаються з наступних приміщень: «А» 2-2 жила площа - 13,6 кв.м; літ. «А1», 2-7 передпокій (коридор) - 6,4 кв.м, літ. «А1» 2-8 кухня - 3,2 кв.м, літ. «А1» 2-9 убиральня - 1,9 кв.м, літ. «а» 2-6 ванна - 5,9 кв.м та зобов'язано їх не чинити перешкоди ОСОБА_6 в користуванні цими приміщеннями.

Вселено ОСОБА_6 в жилі приміщення по АДРЕСА_1 а саме в частину житлового будинку літ. «А» ( у складі прибудова «А1»: також частини прибудови літ. «а», які складаються з наступних приміщень: «А» 2-2 жила площа - 13,6 кв.м; літ. «А1», 2-7 передпокій (коридор) - 6,4 кв.м, літ. «А1» 2-8 кухня - 3,2 кв.м, літ. «А1» 2-9 убиральня - 1, 9 кв.м, літ. «а» 2-6 ванна - 5,9 кв.м.

У липні 2013 року старший державний виконавець Центрального ВДВС СМУЮ АР Крим Володькін С.А. звернувся до суду з заявою про роз'яснення порядку та способу виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 грудня 2012 року, а саме щодо виселення ОСОБА_9 та її малолітніх дітей.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 липня 2013 року у задоволенні заяви про роз'яснення рішення відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, старший державний виконавець Центрального ВДВС СМУЮ АР Крим Володькін С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та надати роз'яснення щодо виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками.

Так, згідно роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зміст рішення, про роз'яснення якого просить державний виконавець, сформульований чітко, відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятинний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Так, послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, тобто спосіб і порядок виконання судового рішення, визначені Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами і нормативними документами України.

Статтею 78 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено компетенцію державного виконавця під час виконання рішень про виселення боржника, зокрема ч. 4 ст.78 Закону говорить, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Колегія суддів вважає, що умов, з якими закон пов`язує необхідність роз'яснення подальшого порядку виконання рішення суду, в даному випадку не встановлено. Порядок виконання судового рішення, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», підлягає обов'язковому дотриманню, при цьому не потрібно ухвалення додаткового судового рішення з цього приводу.

Наявність неповнолітніх дітей не є винятковими обставинами, за яких неможливо виконати рішення суду. Про необхідність надання боржникам іншого житла не вказано в рішенні суду, яке виконується, і дане рішення не підлягає розширеному тлумаченню шляхом постановлення ухвал про роз'яснення порядку його виконання.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції постановлена ухвала з додержанням вимог закону, колегія суддів, відповідно до ст. 312 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши ухвалу суду без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 312, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Центрального відділу Державного виконавчої служби СМУЮ АР Крим Володькіна С.А. відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді