Справа № 761/20257/13-ц
Провадження №2/761/7157/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Ковтун А.В.
за участю представників сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Кубрак Ж.Б., Бови А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Національного університету біоресурсів і природокористування України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2013р. позивач ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва в з позовом до Національного університету біоресурсів і природокористування України (надалі - НУБіП), просить поновити його на роботі на посаді проректора з навчально - науково - виробничих фінансово - економічних питань з 21.09.2011р., скасувати наказ про звільнення №927 «К» від 21.09.2011р., стягнути за час вимушеного прогулу 186121,54грн, компенсацію за невикористану відпустку 12 690,11 грн., допустити негайне виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць 8460,07 грн., поновити строк на звернення з позовом до суду, так як пропустив його з поважних причин.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 05.10.2010р. працював на посаді помічника ректора НУБіП з питань адміністративного та фінансово - економічного контролю. 10.03.2011р. переведений на посаду проректора з навчально - науково - виробничих фінансово - економічних питань. 21.09.2011р. звільнений з роботи на підставі ст.41 п.3 КЗпП України у зв'язку з вчиненням аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи. Звільнення вважає незаконним, так як аморального проступка не вчиняв, тому підлягає поновленню на роботі із стягнненям з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, негайним виконанням рішення суду. Строк звернення до суду пропустив із-за погіршення здоров'я свого та дружини, зверненням за медичною допомогою, лікуванням, доглядом за хворою дружиною.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач безпідставно пропустив строки для звернення з позовом до суду, а звільнення відбулося з підстав вчинення позивачем аморального проступку, несумісного з продовженням роботи на займаній посаді.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, обґрунтовуючи вимоги обставинами, викладеними у позовній заяві.
Представники відповідача заперечували проти позову з посиланням на підстави, викладені у письмових запереченнях, приєднаних до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що позивача незаконно звільнили, так як він ніяких аморальних проступків не вчиняв, строк звернення до суду пропущено з поважних причин, пов'язаних з погіршенням здоров'я позивача та його дружини, зверненням за медичною допомогою, лікуванням, доглядом за хворою дружиною.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснили, що позивач, який обіймав посаду в університеті, що є другою по значимості після ректора, беззаперечно є учасником навчально-виховного процесу НУБіП, оскільки отримував відповідну доплату у складі заробітної плати та додаткову відпустку, вчинив аморальний проступок, несумісний з продовженням даної роботи, а крім того, безпідставно пропустив строки для звернення з позовом до суду, установлені ст.233 КЗпП України.
Допитані в судовому засіданні свідки зі сторони відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання про те, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду проректора вищого навчального закладу проявив зневажливе ставлення до колег, відкриту неповагу до жінок, постійно неконтрольовано використовував нецензурну лайку у спілкуванні з колегами та підлеглими по роботі.
Зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 12, 13, 19, 22 липня 2011р. в присутності колег по роботі в приміщенні університету ОСОБА_4 неодноразово висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, поводився агресивно, на зауваження не реагував. Це обумовило необхідність звернення до міліції та до ректорату.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили показання ОСОБА_5 в суді. Також пояснили, що питання поведінки позивача було предметом розгляду робочої групи, яка проводила службове розслідування, а також обговорювалось на вченій раді університету, де було прийняте рішення рекомендувати ректору звільнити позивача у зв'язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Свідок ОСОБА_10, пояснив суду, що був головою робочої групи, яка проводила службове розслідування за цим фактом. Службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_4 висловлювався брутальною лайкою в службових приміщеннях третього навчального корпусу НУБіП на адресу працівниці університету ОСОБА_5 у присутності інших осіб. Робоча група рекомендувала ректору звільнити позивача у зв'язку з вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що ОСОБА_4 знає давно, знає його сім'ю, знаходиться з ними в дружніх стосунках, знає позивача, як спокійного та виваженого керівника, оскільки була очільником відділу у безпосередньому підпорядкуванні позивача. Була присутня при тому, як ОСОБА_4 у липні 2011р. пропонував ОСОБА_5 вийти з кабінету фінансового відділу та не заважати працювати іншим, при цьому вів себе коректно, нецензурною лайкою не висловлювався. В інші дні при конфліктах присутньою не була. За твердженням свідка ОСОБА_11 реальною причиною звільнення ОСОБА_4 є викриття ним численних порушень фінансового порядку з боку керівництва університету.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що є товаришем ОСОБА_4, неодноразово приїжджав до нього на роботу. Теж вважає, що реальною причиною звільнення ОСОБА_4 є викриття ним фінансових порушень з боку керівництва університету. Дружина ОСОБА_4 була дуже хворою, свідок допомагав тим, що забирав онука ОСОБА_4 з дитсадка на прохання останньої.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 суд вважає їх відповідаючими дійсності, так як вони послідовні, логічні, підтверджуються іншими, зібраними у справі доказами. При оцінці показів цих свідків суд ураховує те, що вони не зацікавлені у рішенні в справі, причин для оговору позивача у них не встановлено.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд відноситься до них критично, так як ці свідки знаходяться у дружніх стосунках з позивачем, при всіх подіях, за які звільнено позивача присутні не були, очевидцями всіх обставин справи не були.
Судом також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 наказом №1130 «К» від 05.10.2010р. прийнятий на роботу на посаду помічника ректора НУБіП з питань адміністративного та фінансово - економічного контролю.
Наказом №227 «К» від 02.03.2011р. переведений з 10.03.2011р. на посаду проректора з навчально - науково - виробничих фінансово - економічних питань.
19.07.2011р. ОСОБА_5 звернулась до ректорату НУБіП України з доповідною запискою про те, що 12, 13, 19, 22 липня 2011р. в присутності колег по роботі в приміщенні університету ОСОБА_4 неодноразово висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
02.08.2011р. та 16.08.2011р. ОСОБА_5 звернулась до Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві із заявами про вчинення злочину ОСОБА_4, про те, що він 12, 13, 19, 22 липня 2011р. в присутності колег по роботі в приміщенні університету ОСОБА_4 висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
Постановою від 19.08.2011р. дільничного інспектора Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5 про те, що 22.07.2011р. о 12-00 в кабінеті №4 корпусу №3 НУБіП України по вул.Г.Оборони, 15 в м.Києві ОСОБА_4 неодноразово висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою. В порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з наявністю в діях ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Постанову направлено для розгляду вченої ради НУБіП України в порядку ст.21 КУпАП.
Постановою від 19.09.2011р. заступника прокурора Голосіївського району м.Києва скасована постанова від 19.08.2011р. дільничного інспектора Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві у зв'язку з тим, що при дослідчій перевірці не з'ясовано з яких причин ОСОБА_4 висловлював погрози, які саме погрози, скільки разів.
Рішенням вченої ради НУБіП України від 21.09.2011р. рекомендовано звільнити ОСОБА_4 у зв'язку з вчиненням аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи.
Наказом №927 «К» від 21.09.2011р. звільнений з роботи на підставі ст.41 п.3 КЗпП України у зв'язку з вчиненням аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи.
Постановою від 19.10.2011р. дільничного інспектора Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5 про те, що 12, 13, 19, 22 липня 2011р. в присутності колег по роботі ОСОБА_4 неодноразово висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою. В порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з наявністю в діях ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Згідно з довідкою НУБіП України від 20.08.2013р. №2491 ОСОБА_4 нарахована заробітна плата за період з 1 по 21 вересня 2011 року в сумі 4227,57 грн., компенсація за невикористану відпустку у кількості 44 календарних днів - 9148,92 грн., заробітну плату і компенсацію перераховано на відкритий у банку картковий рахунок 15.09.2011р. в сумі 2389,00 грн., 22.09.2011р. - 8212,95 грн..
Наведені вище обставини підтверджуються поясненнями представників позивача та відповідача, копіями наказів про переведення (т.1 а.с.49) та звільнення (т.1 а.с.9, 50, 146) з роботи, копією постанови від 19.08.2011р. дільничного інспектора Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві (т.1 а.с.54, 160), копією постанови від 19.09.2011р. заступника прокурора Голосіївського району м.Києва (т.1 а.с.55, 168), копією протокола засідання вченої ради НУБіП України від 21.09.2011р. (т.1 а.с.65, 129), копією постанови від 19.10.2011р. дільничного інспектора Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві (т.1 а.с.169), копією доповідної записки ОСОБА_5 (т.1 а.с.194), копіями заяв від 02.08.2011р. та 16.08.2011р. ОСОБА_5 до Голосіїївського РУ ГУ МВС України в м.Києві (т.1 а.с.161-163), копією довідки НУБіП України від 20.08.2013р. №2491 про виплату належних до виплати при звільненні платежів (т.1 а.с.243).
З урахуванням наведених вище пояснень представників сторін, показів свідків, наданих суду копій документів, досліджених в судовому засіданні, суд вважає, що знайшло своє підтвердження в суді те, що 12, 13, 19, 22 липня 2011р. в присутності колег по роботі в приміщенні університету ОСОБА_4 висловлювався на адресу ОСОБА_5 образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
Так як це є аморальною поведінкою, яка несумісна з виконанням обов'язків проректора з навчально - науково - виробничих фінансово - економічних питань Національного університету біоресурсів і природокористування України, який є навчальним закладом і серед іншого здійснює виховну функцію відносно осіб, які в ньому навчаються, суд вважає, що звільнення позивача за ст.41 п.3 КЗпП України проведено обгрунтовано, розрахунки при звільненні проведені у повному обсязі, підстав для стягнення заробітку за час вимушного прогулу та компенсації за невикористану відпустку немає.
Приймаючи до уваги, що при перевірці наданих суду копій медичних документів, які підтверджують обгрунтованість поважності причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, частина з них є не відповідаючою дійсності, що підтверджується листом Голосіївської міжрайонної виконавчої диркції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності від 31.01.2012р. №170/01-40/08 (т.1 а.с.248), а також, що позивач та його дружина неодноразово в присутності представників відповідача приймали участь в судових засіданнях у інших справах (т.1 а.с.150), суд вважає, що позивач пропустив строк для звернення з цим позовом до суду без поважних причин.
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ст.ст.41 п.3, 232, 233 КЗпП України, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 59, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Національного університету біоресурсів і природокористування України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
повний текст рішення складений 16.09.2013