19.08.2013 року
№127/18937/13-а
6а/127/265/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2013 року місто Вінниця
Вінницькій міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді - Курбатової І.Л.
при секретарі Басовській В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 7 серпня 2013 року з заявою про зміну порядку і способу виконання рішення суду звернулась ОСОБА_1 Згідно заяви ОСОБА_1 просить суд змінити спосіб виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.06.2006 року у справі №2-а-832-06, а саме з змінити спосіб виконання постанови з «зобов'язання військової частини А0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12609 грн.» на стягнення із зазначенням «стягнути з військової частини А0549 на користь ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12609 грн.». Заява мотивована тим, що Замостянським районним судом м. Вінниці 07.06.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 прийнято рішення, яким зобов'язано військову частину А0549 виплатити позивачу кошти в сумі 12609 грн. В провадженні відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Вінницькій області перебував виконавчий лист Замостянського районного суду м. Вінниці № 2-а-832-2006, виданий 08.01.2009 року про зобов'язання військової частини А0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок у розмірі 12609 грн. Постановою державного виконавця Комлевої О.М. від 22.03.2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Держаного казначейства України. Заявниця після отримання вказаної постанови звернулась з виконавчим документом до Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області. Разом з тим, згідно відповіді служби документи ОСОБА_1 повернуті без виконання на підставі ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», в зв'язку з тим, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником яким є державний орган, державне підприємство здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та рекомендовано звернутись до відповідного відділу ДВС України. Вказане, на думку заявниці, є доказом того, що виконання судового рішення є неможливим, що є підставою для зміни способу та порядку виконання постанови суду. З підстав зазначених вище заявник звернувся до суду із даною заявою.
В судове засідання заявник та представник військової частини А-0549 не з'явились. Про дату та час судового засідання повідомлені судом завчасно та належним чином.
Відповідно ч. 2 ст. 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутність зазначених осіб.
Дослідивши заяву, додані до неї матеріали та матеріали адміністративної справи №2-а-832-06, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення та прийняття рішення про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України суд лише у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Судом встановлено, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 червня 2006 року визнано дії військової частини А-0549 по не нарахуванню ОСОБА_1 за не отриманий продовольчий пайок відповідно до постанови КМУ № 316 від 12 березня 1996 року та ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»по нормі № 7 з 01 січня 2011 року до дня втрати чинності даною постановою, а саме до дня її скасування постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року та зобов'язано військову частину А-0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12 609 грн. 00 коп.
В подальшому 24.01.2012 року до Замостянського районного суду м. Вінниці з заявою про зміну способу виконання рішення суду у вказаній справі звернувся заявник - військова частина А 0549. Згідно вказаної заяви заявник просив суд змінити спосіб виконання рішення суду у справі № 2-а-832-2006 шляхом заміни «зобов'язання військової частини А0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12609 грн.» на стягнення з військової частини А 0549 на користь ОСОБА_1 вказаної суми. ( а.с. 46).
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.02.2012 року у задоволенні вказаної заяви військової частини А 0549 про зміну способу виконання рішення суду по справі № 2-а-832-2006 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0549 - відмовлено.
Згідно матеріалів адміністративної справи, 06.02.2013 року військова частина А0549 повторно звернулась до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду з аналогічними вимогами щодо зміни способу виконання рішення суду з зобов'язання відповідача про виплату на стягнення з нього коштів в сумі 12609,00 грн. (а.с. 77).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2013 року у задоволенні вказаної заяви - відмовлено. (а.с. 84).
Згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року апеляційну скаргу військової частини на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2013 року залишено без задоволення, а ухвалу суду про відмову в зміні способу виконання рішення суду - без змін. ( а.с. 116).
Судом враховано та підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.03.2013 року, що державний виконавець в ході примусового виконання виконавчого листа про зобов'язання військової частини виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 12609,00 грн., керувався ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано виконання рішень про стягнення коштів.
Так, ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Разом з тим, відповіддю Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_1 № 15-33/367-2631 від 25.04.2013 року підтверджено, що виконання судових рішень про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган здійснюється державною виконавчою службою.
Вказане вбачається з приписів ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до яких виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві не оскаржувалась.
Таким чином, сукупністю доказів у справі спростовано твердження заявника про існування обставин, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Суд не приймає до уваги посилання заявника на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України 3846/12/13-13, як на доказ обґрунтованості заяви, оскільки вказаним листом роз'яснено питання зміни способу виконання судових рішень у справах про зобов'язання з нарахування та виплати соціальних виплат, в той час коли заявник звернувся з заявою про зміну способу виконання рішення, яке постановлено лише про зобов'язання виплатити компенсацію за не отриманий пайок в розмірі 12609,00 грн.
Крім зазначеного, суд, визначаючись щодо наявності підстав для задоволення заяви, виходить з того, що матеріалами адміністративної справи підтверджено, що у вказаній справі при розгляді заяв про зміну способу виконання рішення суду двічі приймались судові рішення про відмову у вказаному в зв'язку з тим, що у разі задоволення таких вимог фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду, що є порушенням норм процесуального права. Вказані рішення суду набули законної сили.
З огляду на вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 червня 2006 року у справі № 2-а-832-2006 рік, у виді зміни способу з «зобов'язати військову частину А-0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12609 грн.», на «стягнути з військової частини А0549 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок в розмірі 12609 грн.».
На підставі викладеного та керуючись ст. 263 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 червня 2006 року у справі № 2-а-832-2006 рік, якою визнано дії військової частини А-0549 по не нарахуванню ОСОБА_1 за не отриманий продовольчий пайок відповідно до постанови КМУ № 316 від 12 березня 1996 року та ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»по нормі № 7 з 01 січня 2011 року до дня втрати чинності даною постановою, а саме до дня її скасування постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року та зобов'язано військову частину А-0549 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отриманий продовольчий пайок в розмірі 12 609 грн. 00 коп. рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: