Справа № 1-45/2008

 

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28 жовтня 2008 року                                               Турійський районний суд Волинської області

 

під головуванням судді Овсієнка А.А.

за участю : секретаря Веремчук Л.Ю.

прокурора Книш В.В.

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1.

захисників підсудного ОСОБА_2. адвоката ОСОБА_3., ОСОБА_4.

захисників підсудного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6., ОСОБА_7.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення :

 

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  народження, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого,

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, українця, громадянина України, уродженця селища Комсомольський, м.Воркута, Республіка Комі, Росія, жителя АДРЕСА_2, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

 

в с т а н о в и в :

 

10 квітня 2008 року приблизно о 01 год 00 хв ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп¢яніння, в житловому будинку ОСОБА_8., що в АДРЕСА_3, під час побутової суперечки умисно наніс потерпілому  ОСОБА_8. удар кулаком в обличчя, після чого, з метою подальшого нанесення тілесних ушкоджень, разом з ОСОБА_2., котрий також перебував у стані алкогольного сп'яніння, вивів потерпілого з будинку на подвір'я.

На подвір'ї спочатку ОСОБА_5., а після нього ОСОБА_2. по черзі завдали  ОСОБА_8. по одному удару кожен кулаком в обличчя, збивши потерпілого з ніг. За тим ОСОБА_5., знаходячись зліва від потерпілого, умисно наніс лежачому на землі         ОСОБА_8. три удари ногою в ліву бокову та передню ділянки голови. Одночасно з ОСОБА_5. ОСОБА_2., знаходячись справа від потерпілого, умисно наніс останньому приблизно п'ять ударів ногою в праву бокову та передню ділянки голови.

 Такими своїми умисними діями підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_2. спричинили потерпілому ОСОБА_8. численні тілесні ушкодження у вигляді обширної гематоми лобної ділянки голови з переходом на обличчя розміром 30 см х 25 см, синця правої скроневої ділянки, рани в ділянці перенісся, крововиливів в м'які тканини голови в обох скроневих, лобних та тім'яних ділянках голови, гематоми в лівій скроневій ділянці, мілковогнищевих забоїв головного мозку в лобній та обох скроневих ділянках, субарахноїдальних крововиливів під м'яку оболонку головного мозку, а також небезпечне для життя в момент заподіяння тяжке тілесне ушкодження у вигляді субдуральної гематоми з наступною дислокацією та здавленням головного мозку, від якого й настала через 4-6 годин смерть потерпілого.

 Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_2. винними себе у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали частково, підтвердивши факт нанесення ними ударів руками і ногами по голові, в тому числі і в ділянку обличчя, потерпілому           ОСОБА_8., та щиро розкаялися у скоєному. При цьому обоє підсудних заперечили можливість заподіяння саме ними потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього.

Так, підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_2. суду показали, що 10 квітня 2008 року приблизно о 01 год 00 хв ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп¢яніння, в житловому будинку ОСОБА_8., що в АДРЕСА_3, під час суперечки умисно наніс потерпілому ОСОБА_8. удар кулаком в обличчя. Після цього ОСОБА_5. разом з ОСОБА_2., котрий також перебував у стані алкогольного сп'яніння, вивели потерпілого на подвір'я, де ОСОБА_5. та ОСОБА_2. по черзі завдали ОСОБА_8. кожен по одному удару кулаком в обличчя. Від удару          ОСОБА_2. ОСОБА_8. опинився на землі обличчям до низу. Тоді ОСОБА_5. умисно наніс ОСОБА_8. приблизно три удари ногою по голові зліва, а ОСОБА_2. - приблизно п'ять ударів в праву частину голови. Після цього потерпілий самостійно піднявся на ноги та зайшов у хату.

Такі показання підсудних є детальними, чіткими та послідовними й повністю узгоджуються як між собою, так і з іншими дослідженими судом доказами, а тому суд вважає їх достовірними і приймає до уваги.

Так, як вбачається з оголошених судом протоколів відтворення обстановки та обставин подій від 15 квітня 2008 року (а.с.а.с.51-53, 81-83), описані та відтворені в ході таких слідчих дій підсудними ОСОБА_5. та ОСОБА_2. в реальних умовах конкретні обставини вчиненого ними злочину, зокрема, послідовність розвитку подій, місце, спосіб та локалізація нанесення ударів потерпілому в деталях співпадають з їхніми показаннями, даними під час судового слідства.

При цьому, як визнали самі підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_2., будучи допитаними в ході досудового слідства спочатку в якості підозрюваних, а згодом - і в якості обвинувачених, вони добровільно та невимушено, без будь-чийого стороннього впливу давали показання, в яких повністю визнавали факт нанесення потерпілому ОСОБА_8. численних ударів кулаками та ногами по голові.

Наведені підсудними обставини побиття ОСОБА_8. підтвердила в своїх показаннях і свідок ОСОБА_9., яка зазначила, що знаходячись всередині будинку, вона крізь вікно бачила, як на подвір'ї ОСОБА_5. та ОСОБА_2. наносили лежачому на землі обличчям до низу потерпілому ОСОБА_8. численні удари ногами по голові. Коли після завданих підсудними побоїв ОСОБА_8. зайшов в будинок, на його обличчі та руках була кров, ніс розбитий, а на лобі та навколо очей - набряки.

Як вбачається з висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 46 від 26 вересня 2008 року (а.с.239-249), у ОСОБА_8. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді обширної гематоми лобної ділянки голови з переходом на обличчя розміром                  30 см х 25 см, синця правої скроневої ділянки, рани в ділянці перенісся, крововиливів в м'які тканини голови в обох скроневих, лобних та тім'яних ділянках голови, гематоми в лівій скроневій ділянці голови, субдуральної гематоми, мілковогнищевих забоїв головного мозку в лобній та обох скроневих ділянках, субарахноїдальних крововиливів під м'яку оболонку головного мозку, з числа яких субдуральна гематома з наступними дислокацією та здавлюванням головного мозку відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Згідно цього ж висновку смерть потерпілого ОСОБА_8. настала від субдуральної гематоми через 4-6 годин після заподіяння тілесних ушкоджень. Причому, виходячи з локалізації субарахноїдальних крововиливів та ділянок забою головного мозку, виникнення субдуральної гематоми у потерпілого ОСОБА_8. обумовлене нанесенням ударів саме в лобну ділянку голови.

Зазначена експертиза виконана особами, вповноваженими на її проведення, які попереджені в установленому законом порядку про кримінальнну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, є науково обгрунтованою і містить необхідні висновки щодо причин та часу настання смерті потерпілого, а також характеру, ступеня тяжкості та механізму заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Як вбачається з висновків комплексних судових психолого-психіатричних експертиз № 259 від 06.06.08 (а.с.а.с.118-119), № 258 від 06.06.08 (а.с.а.с.126-127), ОСОБА_5. та  ОСОБА_2. на момент здійснення вищевказаних протиправних дій в стані фізіологічного афекту, вираженого емоційного збудження чи напруження не перебували, обидва правильно сприймали обставини, що мають значення у справі, розуміли фактичний зміст власних дій та передбачали їх наслідки. У ОСОБА_5. виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому злочину і виявляються на даний час ознаки психічного розладу у вигляді органічного емоційно лабільного розладу з епілептиформними нападами рідкої частоти в анамнезі, однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2. як на момент вчинення ним протиправних дій, так і на час проведення експертизи ознак хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності чи іншого хворобливого стану психіки не виявляв і не виявляє. Обоє підсудних являються осудними.

Згідно висновків судово-наркологічних експертиз №№ 324, 325 від 23 квітня 2008 року (а.с.а.с.134, 141) ОСОБА_5. та ОСОБА_2. на момент вчинення інкримінованих їм дій у стані патологічного сп'яніння не перебували. Разом з тим підсудний ОСОБА_5. страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст. та епілепсією з судомними генералізованими нападами, причому примусове протиалкогольне лікування йому протипоказане.

Доводи підсудних та їх захисників про те, що діями підсудних потерпілому  ОСОБА_8. було завдано лише легкі або максимум середньої тяжкості тілесні ушкодження, а смерть ОСОБА_8. настала внаслідок спричинених вже після цього невідомою особою травм, не заслуговують на увагу з огляду на їх безпідставність й повністю спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, з показань свідка ОСОБА_9. зокрема слідує, що ОСОБА_8. після побиття його підсудними свого помешкання не залишав і після підсудних тієї ночі в будинку крім неї та самого потерпілого нікого більше не було. Так, коли підсудні залишили будинок, вона, перед тим як лягати спати, зсередини замкнула на защіпку вхідні двері. Коли вранці вона прокинулась і виявила ОСОБА_8. на ліжку мертвим, двері будинку залишались замкненими зсередини, обстановка в помешканні була непорушеною. Інших тілесних ушкоджень окрім тих, що вона зауважила відразу після побиття, на тілі, зокрема на обличчі, потерпілого вранці не було. Особисто вона того вечора жодних ударів потерпілому не завдавала.

Крім того, зазначені у вищевказаному висновку судово-медичної експертизи характер та локалізація виявлених на тілі ОСОБА_8. тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з вказаними самими підсудними способом нанесення ними ударів та їх локалізацією. При цьому, згідно даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_8., не було виявлено будь-яких індивідуальних ознак наявних у нього зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень, які давали б змогу ідентифікувати характер контактуючої поверхні слідоутворюючих предметів.

Твердження підсудних про відсутність у них наміру завдати потерпілому тяжкі тілесні ушкодження також не заслуговують на увагу і розцінюються судом не інакше як намагання останніх пом'якшити свою участь та уникнути відповідного покарання за вчинене, оскільки в своїх же показаннях обидва підсудних незмінно зазначали, що ОСОБА_8. вони били руками та ногами виключно по голові з тих міркувань, аби у нього на обличчі було чітко видно сліди від побоїв.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_5. та ОСОБА_2. обоє наносили удари ногами по голові потерпілого, суд, приймаючи також до уваги висновки комісійної судово-медичної експертизи, згідно з якими виникнення у потерпілого субдуральної гематоми обумовлене нанесенням декількох ударів в лобну ділянку голови, приходить до висновку про те, що саме спільними діями обох підсудних ОСОБА_8. було спричинено небезпечне для життя в момент заподіяння тяжке тілесне ушкодження у вигляді субдуральної гематоми з наступним здавлюванням головного мозку, яке в подальшому призвело до смерті потерпілого.

При цьому, виходячи з наведених вище встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що характер та локалізація завданих потерпілому ушкоджень свідчать про направленість умислу підсудних саме на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

 Таким чином, на підставі об'єктивно, повно та всесторонньо досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності суд вважає доведеною винність ОСОБА_5. та ОСОБА_2. у скоєнні ними злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, кваліфікуючи їхні дії як вчинення групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні підсудним виду і міри покарання суд враховує в сукупності :

·        те, що ними вчинено тяжкий злочин і при цьому спільними злочинними діями підсудних спричинено найбільш тяжкі наслідки - смерть людини;

·        особу винних, зокрема те, що за місцем проживання ОСОБА_5. характеризується позитивно, ОСОБА_2. - посередньо, обоє не працюють, раніше не судимі, є особами молодого віку, ОСОБА_5. вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст.;

·        обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особами, які перебували в стані алкогольного сп'яніння;

·        обставини, що пом¢якшують покарання - щире каяття та активне сприяння ними розкриттю злочину.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та попередження вчинення підсудними нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції обох підсудних від суспільства, а тому призначає ОСОБА_5. та ОСОБА_2. покарання в межах санкції статті закону, за якою вони засуджуються, однак наближене до мінімального.

Долю наявних у справі речових доказів, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України :

-           постільну білизну та вилучену з трупа ОСОБА_8. чоловічу майку знищити;

-     вилучені у ОСОБА_2. пару туфель та спортивні штани, а також вилучені у ОСОБА_5. пору кросівок, повернути батькам підсудних, а у випадку їхньої відмови від отримання цих речей - знищити.

На підставі ч.1 ст.93 КПК України суд стягує з підсудних ОСОБА_5. та  ОСОБА_2. на користь держави в рівних частках судові витрати на проведені судові психолого-психіатричні та наркологічні експертизи в сумі 813 грн. 30 коп. : по 406 грн. 65 коп. з кожного підсудного.

Заявлений у справі потерпілою ОСОБА_1. цивільний позов про стягнення 10000 грн. моральної шкоди підлягає до повного задоволення.

Так, зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в повній мірі доведено факт умисного заподіяння підсудними ОСОБА_5. та ОСОБА_2.  потерпілому ОСОБА_8. тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть останнього.

            Розглядаючи даний позов суд вважає підставними доводи потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1. про те, що внаслідок злочинних дій підсудних їй було завдано значної моральної шкоди у вигляді тривалих та інтенсивних душевних страждань, викликаних загибеллю рідної та близької людини - батька, після смерті котрого вона залишилася повною сиротою.

            Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи характер та глибину перенесених ОСОБА_1. душевних страждань, безповоротність завданої їй злочином втрати - смерті батька, виходячи також з вимог розумності і справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій, - 10000 (десять тисяч) гривень.

Тому на підставі ст.23, ч.1 ст.1167, ч.2 ст.1168, ч.1 ст.1190 ЦК України суд стягує з підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_2. солідарно на користь потерпілої-цивільного позивача  ОСОБА_1. 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, ст.23, ч.1 ст.1167, ч.2 ст.1168, ч.1 ст.1190 ЦК України, суд, -

 

з а с у д и в :

 

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

До набрання вироком законної сили залишити незмінним засудженим ОСОБА_5та ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді взяття під варту.

Початок строку відбування ОСОБА_5та ОСОБА_2 покарання рахувати з 10 квітня 2008 року.

Речові докази :                                                                      

·        постільну білизну та вилучену з трупа ОСОБА_8. чоловічу майку, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, знищити;

·        вилучені у ОСОБА_2. пару туфель та спортивні штани, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути матері підсудного ОСОБА_10, а у випадку відмови останньої від отримання цих речей - знищити;

·        вилучені у ОСОБА_5. пору кросівок, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути батькові підсудного ОСОБА_11 , а у випадку відмови останнього від отримання цих речей - знищити.

На підставі ч.1 ст.93 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 406 (чотириста шість) грн. 65 коп. судових витрат на проведення психолого-психіатричних та наркологічних експертиз.

На підставі ч.1 ст.93 КПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 406 (чотириста шість) грн. 65 коп. судових витрат на проведення психолого-психіатричних та наркологічних експертиз.

            Цивільний позов ОСОБА_1про стягнення 10000 грн. моральної шкоди задовольнити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_110000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

На вирок суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд.

 

 

Головуючий