ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 417
РІШЕННЯ
Іменем України
07.11.2006 | Справа №2-5/16209-2006 |
За позовом – Прокурору м. Алушти, м. Алушта в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь.
До відповідачів – 1) Малоріченської сільської Ради, с. Малоріченське, м. Алушта; 2) Житлово-рекреаційного кооперативу малоетажної забудови «Рибаче», м. Алушта.
Про визнання недійсним договору.
Суддя М.П.Гаврилюк
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів – Кукушкін Ю.Ю., представник, дов. від 06.11.2006р.
Прокурор – не з'явився.
Сутність спору:
Прокурор м. Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів та просить суд визнати недійсним договір оренди від 04.10.2006р., укладений між Малоріченською селищною радою та Житлово-рекреаційним кооперативом малоетажної забудови «Рибаче», мотивуючи свої вимоги тим, що договір був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у відповідності з нормами Земельного кодексу України проект відводу земельної ділянці повинен був узгоджений з органами по земельним ресурсам, архітектури та охорони культурної спадщині, санітарно-епідеміологічним та природоохоронними органами.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день слухання спору був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.
Відповідач – Малоріченська сільська Рада позов не визнав, письмового відзиву на позов не представив.
Відповідач – Житлово-рекреаційний відділ малоетажної забудови «Рибаче» позов не визнав, у відзиві на позов пояснив, що прокурором не доведені доказі, на які він посилається у позовної заяві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідачів, суд -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 24-сесії 4 скликання Малоріченської селищної ради № 24/2 від 26.01.2005р. Житлово-рекреаційному кооперативу малоетажної забудови «Рибаче» наданий дозвіл на складення проекту відводу земельної ділянки, площею 2,0 га, розташованої у с. Рибаче, західніше сільського пляжу для будівництва житлово-рекреаційних та пляжних споруд.
На підставі даного рішення 10.10.2005р. між Малоріченською селищною радою та Житлово-рекреаційним кооперативом малоетажної забудови «Рибаче» був укладений договір оренди, відповідно до п. 1 якого, орендодавець – Малоріченська селищна рада передає, а орендар – ЖРКМЗ «Рибаче» приймає у термінове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (відкрити землі без рослинного покрову, каменисті міста), яка знаходиться у с. Рибаче, по вул. Прибережна, 1.
Під умовами передачі земельної ділянки в оренду у п. 14,15 Договору передбачено, що вона здійснюється по проекту відводу земельної ділянки, розробленому за рахунок коштів орендатора на підставі Рішення Малоріченської селищної ради № 24/2 від 26.01.2005р.
Прокурор просить визнати недійсним договір оренди від 04.10.2005р., з тих підстав, що с. Рибаче віднесене до курортного селищного пункту, а у відповідності до Закону України «Про курорти» в межах курортних територій, забороняються які-небудь роботи, які сприяють розвитку ерозійних процесів. Також прокурор наполягає на тому, проект відводу спірної земельної ділянці складений з порушенням норм земельного законодавства.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:
Статтею 93 Земельного Кодекси України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
У відповідності з нормами ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
З матеріалів справи, убачається, що при укладені договору оренди відповідачами, дотримані норми земельного законодавства.
Так, відповідно до висновку Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, підстав, для неможливості розміщення рекреаційних та пляжних споруд на території с. Рибаче не має. (вих. № 0 11/910 від 27.05.2005р).
Як убачається з Висновку № 84-а від 02.09.2005р. до проекту відводу земельної ділянці, площею 2,0 га, розташованої у с. Рибаче, західніше сільського пляжу для будівництва житлово-рекреаційних та пляжних споруд, ДП «Кримське республіканське протизсувне управління» повідомило про можливість використання ділянці для будівництва житлово-рекреаційних та пляжних спору у с. Рибаче.
Більш того, у відповідності з Науковим висновком № 22.2/3327 від 14.07.2005р., територія м. Алушта з с. Рибаче не має статусу курорту, встановленого у відповідності з вимогами Закону України «Про курорти», оскільки для цієї території не встановлені зони округів санітарної охорони.
Також cуд відхиляє доводи позивача, що відповідачем, у порушення ст. 31 Закону України «Про курорти», згідно якої на території першої зони (зони сурового режиму) забороняється спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту, укладений договір оренди земельної ділянці, що знаходиться у 100 метрової зоні (зони сурового режиму), оскільки ст. 51 Земельного кодексу України встановлено, що на землях рекреаційного призначення, до яких безпосередньо відноситься 100-метрова прибережна зона моря, дозволено розміщення об’єктів стаціонарної рекреації. На рекреаційних землях допускається будівництво об’єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення, туризму, рекреаційних споруд стаціонарного і тимчасового перебування.
У відповідності зі п. 12, 13 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування рекреаційних та пляжних споруд. Цільове призначення земельної ділянки – рекреаційне.
Більш того, у відповідності з довідкою Малоріченського сільського голови, Рішеннями Малоріченської селищної Ради та його виконавчими комітетами 100-метрова охорона зона сурового режиму у селі Рибаче Молореченської селищної ради не встановлювалася, державний статус населеного пункту-курорту, селищу Рибаче не привласнений.
У відповідності зі ст. 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Тим самим суд дійшов висновку, що відповідачами, при укладенні договору дотримані норми земельного законодавства, у зв’язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог не має.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 82-84 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.