Головуючий у 1 інстанції Топчій Т.В.
Категорія 70 Суддя-доповідач Попова С.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.,
суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,
при секретарі Велигоненко В.В.
розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за заявою Сартанської селищної ради про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності територіальної громади на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року Сартанська селищна рада звернулась до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на наступні обставини. Згідно із договором купівлі-продажу від 10.12.1997р., жилий будинок АДРЕСА_2 належить на праві власності Приватному підприємству «Ілюс», засновником якого є ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадщину після нього як засновника ПП «Ілюс», ніхто не прийняв згідно відомостей нотаріальної контори. У зв"язку з цим рада просила визнати даний об"єкт нерухомості відумерлою спадщиною і визнати право власності на нього за територіальною громадою в особі заявника.
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 серпня 2011 року заяву Сартанської селищної ради задоволено. Визнано спадщину у вигляді домоволодіння з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_2, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, як засновника ПП «Ілюс», відумерлою. Визнано право власності на це домоволодіння за територіальною громадою в особі Сартанської селищної ради.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не приймала участі в розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2 і її представника - ОСОБА_4, які підтримали доводи скарги, розглянувши справу згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду Сартанської селищної ради, від представника якої надійшло клопотання про вирішення справи у його відсутність, перевіривши доводи скарги і дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 315 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджено матеріалами справи, за договором купівлі-продажу № 2-3363 від 10.12.1997 року ОСОБА_5 продала, а мале підприємство «Ілюс», від імені якого діє як засновник ОСОБА_3, купило жилий будинок з жилою прибудовою та з усіма надвірними побудовами, що знаходиться у АДРЕСА_2
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 За даними Третьої маріупольської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 відсутня, що втілено у довідці і витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи).
Задовольняючи заяву, суд виходив з відсутності спадкової справи після смерті ОСОБА_3, який як засновник ПП «Ілюс», купив жилий будинок № АДРЕСА_2, що визнано судом відумерлою спадщиною з подальшим визнанням права власності територіальної громади в особі Сартанської селищної ради на дане майно; спадщина після смерті ОСОБА_3, як засновника ПП «Ілюс», відомості щодо якого в ЄДРПОУ відсутні, ніким не прийнята і з часу відкриття спадщини пройшло кілька років.
Однак, погодитись з такими висновками суду, що зведені на неповно з"ясованих обставинах, які мають значення для справи, не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
За змістом положень частини 3 наведеної норми спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
З наданих ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (змінила прізвище з дошлюбного «ОСОБА_2» у зв"язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_6 15.02.1969р.) є рідними братом і сестрою, народжених згідно із свідоцтвами про народження, довідкою Іллічівського відділу РАЦС Маріупольського МУЮ від 10.10.2008р. № 604/09-79 від батьків: ОСОБА_7 і матері ОСОБА_8.
В апеляційному суді ОСОБА_2 пояснила, що вона через тривалий час кримінального розслідування вбивства у 1998 році її брата і пошуку тіла, розшуканого лише у 2006 році, не могла своєчасно оформити своє право на спадкування нерухомого майна після смерті ОСОБА_3 Довідка про причину смерті ОСОБА_3 видана лише 16 серпня 2008 року.
Як вбачається з долученої до справи копії рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.07.2012р., що набрало законної сили, за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом на реконструйовані нежитлові приміщення у цокольному поверсі б. АДРЕСА_1 в цьому ж будинку, гараж з оглядовою ямою у дворі цього будинку. Мотивувальна частина даного рішення містить встановлені обставини родинних відносин - брат-сестра: ОСОБА_3-ОСОБА_2; відсутність у ОСОБА_3 інших спадкоємців, окрім сестри.; зведено висновки, що ОСОБА_9, з урахуванням положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, фактично прийняла спадщину після смерті брата і стала її власником.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України, преюдиційне значення для вирішення даної справи, що переглядається апеляційним судом, є обставини визнання за ОСОБА_2 права власності на низку об"єктів нерухомості в порядку спадкування, що викладено у резолютивній частині вищезазначеного судового рішення від 23.07.2012р., що не підлягають доказуванню.
Беручи це до уваги, на погляд колегії суддів, існування оскаржуваного у даній справі рішення з набуття права власності на б. АДРЕСА_2 за територіальною громадою, є перешкодою для вирішення ОСОБА_2, що апелює, питання у встановленому законом порядку про набуття нею права на спадкування на цей об"єкт нерухомості.
Крім того, рішення суду першої інстанції про відсутність спадкоємців будується лише на довідці про відсутність спадкоємців у ОСОБА_3, що не свідчить про повне з"ясування обставин, бо не перевірені дані щодо обтяжень спірного об"єкту житловими правами будь-яких осіб, аби перевірити фактичне прийняття спадщини будь-ким після смерті ОСОБА_3
За змістом положень ст. 1277 ЦК України відумерлість спадщини стосується майна фізичних осіб. Разом з тим, при учиненні нотаріальної дії з посвідчення договору купівлі-продажу від 10.12.1997р. буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_3, як засновником ПП «Ілюс», державним нотаріусом Третьої маріупольської держаної нотаріальної контори перевірено повноваження цього підприємства, що відзначено у змісті угоди.
Право власності на даний об"єкт нерухомості зареєстровано в БТІ м. Маріуполя 10.12.1997р. за реєстр. № 1653 за власником - малим підприємством «Ілюс», що вбачається з реєстраційного посвідчення. Тобто суд, ухвалюючи рішення, не зважив, що набувачем даного майна є юридична особа, а не фізична особа - ОСОБА_3
Згідно довідки ЄДРПОУ за критерієм пошуку місцезнаходження - Харківська область, місто Харків, ІДН 23749189, і станом на 18.04.2011р. - Приватне підприємство «Ілюс» не знайдено. А дані щодо існування і реєстрації цього підприємства в 1997 році станом на момент придбання майна, за місцем розташування у м. Маріуполі судом не перевірялись.
Тож, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, за якою за чинним рішення суду від 23.07.2012р. визнано право власності на частину спадщини, що складається з об"єктів нерухомого майна у м. Харкові, є обгрунтованими щодо невірності висновків суду відносно неприйняття будь-ким спадщини після смерті ОСОБА_3, і такі висновки суперечать зібраним у справі матеріалам і доказам, в тому числі і наданим в суді апеляційної інстанції.
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 1 постанови від 29.12.76 N 11 "Про судове рішення" зі змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення суду першої інстанції щодо визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою і визнання справа власності на спірний об"єкт нерухомого майна за територіальною громадою - цим вимогам не відповідає, зроблені з порушенням норм матеріального права, на неповно з"ясованих судом обставинах, які мають значення для правильного вирішення справи, а отже, підлягає за ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відповідно до вищенаведеного мотивування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 серпня 2011 року скасувати.
В задоволенні заяви Сартанської селищної ради про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності територіальної громади на домоволодіння № 4 з належними господарськими спорудами по провулку Клубному в смт. Сартана м. Маріуполя - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді Л.І.Песоцька
Т.Б.Ткаченко
С.А.Попова