Судове рішення #32003375

Головуючий у 1 інстанції Федотова В.М.

Категорія 27 Суддя-доповідач Попова С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


12 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Сорока Г.П.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору, зменшення штрафних санкцій за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 квітня 2013 року, -


в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись на наступне. 09.09.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено кредитний договір № MR14NN00000066, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 15000грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.09.2009 року. Всупереч умовам договору, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 13.02.2012р. утворилася заборгованість в сумі 100177,06грн., з яких: 14121грн. - заборгованість за кредитом; 2340,51грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 186,22грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 78520,90грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; 250грн. - штраф у фіксованій частині; 4758,43грн. - штраф у процентному відношенні, яку позивач просив стягнути з відповідачки, а також відшкодувати судові витрати.

У лютому 2013 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із власним позовом, в якому просила розірвати зазначений кредитний договір № MR14NN00000066 від 09.09.2008р. з підстав, передбачених ч. 1 ст. 634 ЦК України, та зменшити суму пені і штрафів у розмірі 83529,33грн. до розміру фактичних збитків банку - до 2340,51грн., що вмотивувала положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, і зазначила, що є пенсіонеркою, втратили через фінансову кризу постійну роботу, тяжко хворіє, що потребує значних витрат. Посилалась на те, що не була ознайомлена і не підписували умови надання банківських послуг.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 квітня 2013 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 19174,46грн., яка складається з: 14121грн. - заборгованість за кредитом; 2340,51грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 186,22грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2526,73грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; витрати по сплаті судового збору у розмірі 191,74грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: зменшено пеню по кредитному договору до розміру фактичних збитків банку у сумі 2526,73грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення змінити в частині зменшення суми пені, стягнувши пеню в повному заявленому розмірі 78520,90грн., в частині відмови у стягненні штрафів -стягнути суму 5008,43грн., а в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 у вигляді зменшення пені - відмовити у повному обсязі.

Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, в частині задоволення вимог банку про стягнення невиплаченого боргу по тілу кредиту, процентам за користування грішми, комісії не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шишелової Н.В., яка підтримала доводи скарги, заперечення відповідачки ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційної скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № MR14NN00000066, за яким банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 15000грн. на споживчі цілі, терміном на 12 місяців по 08.09.2009р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

Позичальником порушені умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, розрахована банком станом на 13.02.2012р. в загальній сумі 100177,06грн.

Задовольняючи частково позови ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 в частині зменшення розміру пені, суд першої інстанції виходив з того, що нарахована банком пеня і штрафи, що загалом становлять 83529,33грн. мають бути зменшені до розміру фактичних збитків банку 2526,73грн., як сума заборгованості по процентам і заборгованості по комісії, оскільки розмір пені значно перевищує розмір заборгованості, а також врахувавши, що відповідачка є людиною похилого віку, хворою за станом здоров'я, отримує пенсію.

З такими висновками в повному обсязі погодитись не можна.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважав обгрунтованими вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в частині стягнення суми заборгованості по основній сумі боргу - 14121грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 2340,51грн.; заборгованості по комісії - 186,22грн.; в частковому розмірі загалом пені і штрафів - 2526,73грн.

Втім, рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, що дорівнює сумі заборгованості по комісії і заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, як вважає колегія суддів, підлягає зміні.

Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту передбачена відповідальність позичальника у випадку порушення позичальником взятих зобов"язань у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

Розрахована банком пеня станом на 13.02.2012р. становить 78520,90грн., що узгоджується із терміном позовної давності в 5 років за домовленістю сторін у п. 5.5 цих Умов.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів" несправедливими є умови договору про встановлення вимог щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов"язань за договором.

З огляду на те, що заявлена у позові до стягнення сума пені, непомірно нарахована позивачем боржникові, значно - майже в 5,6 разів перевищує суму непогашеного основного боргу по кредиту (14121грн.), апеляційним судом застосовується правило за вищенаведеними нормами про співмірність з розміром основного боргу.

Колегія суддів, змінює відповідно до ст. 309 ЦПК України судове рішення в частині розміру стягуваної пені, не погоджуючись як з розміром заявлених банком вимог по цій позиції, так і з визначеним судом зменшеним розміром пені до суми 2526,73грн. Доводи апеляційної скарги з цього приводу є частково обгрунтованими.

При з'ясуванні розміру неустойки - пені, що підлягає стягненню з позичальника на користь кредитора, апеляційним судом враховуються положення ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», роз"яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012р. про надмірно нараховану суму пені, що значно перевищує розмір основного боргу, як вірно визначив суд у рішенні, беруться до уваги наявні у справі відомості про інші обставини, що мають викликати поблажливість у вирішенні питання про розмір неустойки, такі, як дані з місця роботи відповідачки (а.с. 117) про заборгованість підприємства перед нею по заробітній платі з січня 2009 року по січень 2010 року, що об'єктивно могло зашкодити належному виконанню нею взятих на себе зобов'язань. Інші наведені у змісті позову ОСОБА_2 обставини не знайшли свого документального підтвердження.

Тому, сума пені, із врахуванням стану фінансової дисципліни позичальника, має бути зменшена до 8323грн., як 1/2 частина від боргу, що сумарно складається: з непогашеного тіла кредиту 14121грн., процентів за користування грішми 2340,51грн., заборгованості по комісії 186,22грн. ((14121+2340,51+186,22):2). І розрахована в такому розмірі пеня разом із штрафами в загальній сумі 5008,43грн., які передбачені договором, покривають фактичні збитки банку, що відповідає як способу захисту майнових прав банку, а також узгоджується із задекларованим в цьому Законі принципом рівності прав сторін, зокрема у кредитних відносинах.

Пунктом 5.3 договору сторонами передбачено зобов'язання позичальника при порушенні ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, визначених договором, більш ніж на 60 днів, сплатити банку штраф в розмірі 250грн. + 5% від суми позову (в даному випадку: 14121+2340,51+186,22+78520,90=95168,63:100%х5%=4758,43), а загалом 5008,43грн. (250+4758,43). Така умова є результатом домовленості сторін і є способом забезпечення майнових прав кредитора на випадок порушення зобов'язань з боку позичальника. Враховуючи те, що пункт 5.3. договору є чинним, і у зв'язку з настанням підстав для його застосування, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні позову по даній позиції заявлених вимог, що стягуються за рішенням суду апеляційної інстанції.

Відтак, вказівка у резолютивній частині рішення на стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 19174,46грн. підлягає виключенню, із зазначенням розмежованих сум і позицій до стягнення згідно вищенаведеного мотивування.

У зв"язку із частковим задоволенням позову підлягають перерозподілу в порядку ст. 88 ЦПК України судові витрати із зміною рішення в даній частині. З відповідачки підлягає стягненню на користь банку в порядку сплати судового збору, з огляду на присуджений обсяг майнової відповідальності і наслідки апеляційного перегляду справи - 449,68грн.

((14121+2340,51+186,22+5008,43+8323=29979,16:100%=299,79грн. - компенсація судового збору за подачу позову до суду першої інстанції; 50% від 229,79 = 149,89грн. - має бути компенсовано позивачеві за подачу апеляційної скарги).

Порушень норм процесуального закону, як підстав для скасування ухваленого рішення, не встановлено.

На підставі викладеного рішення суду у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -


В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 квітня 2013 року скасувати в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 штрафів і в цій частині ухвалити рішення про задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» штрафи в сумі 5008 (п'ять тисяч вісім) гривень 43 копійки.

Це ж рішення суду в частині зменшення суми пені і розміру судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» пеню в сумі 8323 (вісім тисяч триста двадцять три) гривні, судовий збір в сумі 449 (чотириста сорок дев'ять) гривень 68 копійок.

Виключити з резолютивної частини рішення вказівку про загальний розмір заборгованості 19174,46грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.



Судді Г.П.Сорока




Т.Б. Ткаченко



С.А. Попова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація