Головуючий у 1 інстанції Кацаренко І.О.
Категорія 45 Доповідач Попова С.А.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
15 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.,
суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,
при секретарі Ушаковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча») про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 29 грудня 2012 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2121 від 30.10.2011 року після смерті його тітки ОСОБА_2 та розпорядження Новоазовської районної державної адміністрації № 477 від 20.06.2007 року, йому видано державний акт серії ЯМ № 839912 на право власності на ? частину земельної ділянки, площею 6,7368 га, яка розташована на території Комінтерновської сільської ради Новоазовського району Донецької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2012 році позивач, ознайомившись із примірником договору оренди земельної ділянки № 30 датований 30.11.2006 року, укладеного між його тіткою ОСОБА_2 і ДП «Ілліч-Агро Донбас», довідався, що цей договір укладений строком на 15 років і не містить істотних умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм закону при вчиненні правочину. Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки і відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року визнано недійсним договір оренди землі № 30, укладений між ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстрований 13 січня 2012 року у відділі Держкомзему у Новоазовському районі за № 142360004000676. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору 114,70грн.
В апеляційній скарзі ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3 і представника ДП «Ілліч-Агро Донбас», від яких надійшли заяви про вирішення справи у їх відсутність, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» 30.11.2006 року був укладений договір оренди землі № 30 про передання в оренду ЛП «Ілліч-Агро Донбас» земельної ділянки 3,37га (1/2 частина загальної ділянки, спільної з другим співвласником - ОСОБА_4.), який зареєстровано у відділі Держкомзему в Новоазовському районі 13 січня 2012 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 142360004000676.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2121 від 30.10.2012 року ОСОБА_1 успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 ? частину у праві власності на земельну ділянку загальною площею 6,74 га, розташованої на території Комінтерновської сільської ради. Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 839912, виданим 29.12.2012 року на підставі розпорядження Новоазовської районної державної адміністрації № 477 від 20.06.2007 року, підтверджено набуття ОСОБА_1 у власність ? частини земельної ділянки площею 6,7368га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Комінтерновської сільської ради Новоазовського району Донецької області; власником другої частини земельної ділянки є ОСОБА_4
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки спірний договір оренди не містить істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі», - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, - він має бути визнаний недійсним. Також суд вважав безпідставними посилання на застосування строку позовної давності, оскільки спірний договір, у зв"язку з його державною реєстрацією, вчинено 13.01.2012 року.
З висновком суду не можна не погодитись з огляду на наступне.
Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, такий договір визнається недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (постанови Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року у справі № 6-104ц11, від 14 березня 2012 року у справі № 6-7цс12, від 4 квітня 2012 року у справі № 6-21цс12).
В силу статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проте, діюче земельне законодавство допускає передачу у заставу або до статутного фонду товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у власності громадян.
Отже, питання про можливість чи неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства вказаного майнового права мало бути врегульовано в укладеному між сторонами договорі та за змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі.
З вищенаведеного вбачається, що правильним є висновок суду про наявність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" за позовом спадкоємця орендодавця, право власності якого на передану в оренду частину земельної ділянки підтверджено державним актом. Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213, 214 ЦПК України і положенням матеріального закону.
Посилання відповідача на те, що відсутність у договорі вищевказаної умови не є підставою для визнання договору оренди недійсним, і твердження про дотримання при укладенні угоди всіх істотних умов, не ґрунтуються на законі і встановлених фактичних обставинах у справі.
Як вважає колегія суддів, з огляду на вірну мотивацію суду першої інстанції, не є обгрунтованими доводи апеляційної скарги про сплив загального трьохрічного строку позовної давності на пред"явлення вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який датований 30.11.2006 р., але ж є вчиненим (укладеним) з моменту його державної реєстрації 13.01.2012р., зважаючи на положення ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» і ст. 210 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга ДП «Ілліч-Агро Донбас» підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді Л.І.Песоцька
Т.Б.Ткаченко
С.А.Попова