Головуючий суддя 1 інстанції: Лагода К.О.
Доповідач: Лєгостаєв О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді: Лєгостаєва О.А.
суддів Музиканта С.Л., Кулагіної В.Г.
при секретарі судового засідання Чаладзе А.Г.,
за участю прокурора Саєнко М.М., потерпілого ОСОБА_1, засудженої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження № 12012050000000040 від 04.12.2012 року по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка має малолітню дитину, працює в ДЮСШ №5 м. Донецька тренером-викладачем по спортивній аеробіки, мешкаюча за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
за апеляційною скаргою прокурора Бондар С.Г. на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Згідно вироку суду, 14.08.2012 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем DAEWOO-MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснювала рух по проїзний частині вул. Набережна з боку бул. Шевченка в напрямку пр. Мира Ворошиловського району м. Донецька. Проїжджаючи ділянку дороги, розташовану поблизу перехрестя проїжджих частин пр. Мира та вул. Набережної, водій ОСОБА_2 виконала повну зупинку керованого нею транспортного засобу, перед проїзною частиною пр. Мира. Далі, водій ОСОБА_2 діючи необережно, в порушенні вимог п. 10.1, п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо- транспортної події, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почала рух керованого нею транспортного засобу, та при виїзді з другорядної дороги на головну скоїла зіткнення з мопедом NAVIGATOR реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 який рухався по головній дорозі проїзної частини пр. Миру (зліва направо по ходу руху автомобіля DAEWOO-MATIZ).
Внаслідок злочинних дій водія автомобіля DAEWOO-MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 водію мопеда NAVIGATOR реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 2589/618 від 11.12.2012 року, були спричинені закритий перелом восьмого ребра зліва, тобто тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 612 від 20.02.2013, проведеної в Донецькому НДІСЕ - в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля DAEWOO-MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 101, п. 16.11 Правил дорожнього руху України, та знаходились у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події.
Таким чином ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Прокурор в апеляції, вважаючи вирок суду першої інстанції незаконним та винесеним із суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства України просить вирок суду змінити. Так, суд постановляючи вирок, в порушенні вимог ст.374 ч.4 п.1 КПК України не зазначив в резолютивній частині рішення щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню за проведення експертиз. Тому, прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 процесуальні витрати по кримінальному провадженню щодо залучення експерта при проведенні судової комплексної транспортно-трасологічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу № 602 від 31.01.2013 року у сумі 490,4 грн., витрати щодо залучення експерта при проведенні експертизи технічного стану транспортного засобу №438 від 12.02.2013 року у сумі 490,4 грн., витрати щодо залучення експерта при проведенні судово-автотехнічної експертизи № 612 від 20.02.2013 року у розмірі 1621,4 грн.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора відділу обласної прокуратури, засуджену і потерпілого вважавших вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши представлені докази в їх сукупностї, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і дав вірну юридичну оцінку діям засудженій ОСОБА_2 по ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляції прокурора про стягнення з засудженої процесуальних витрат за проведення експертиз.
Згідно з вимогами ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. На це звертає увагу і Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 7 липня 1995 року № 11 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 3 грудня 1997 року № 12.
Крім того, зазначене прокурором в апеляції порушення в частині того, що суд в резолютивній частині вироку не зазначив рішення щодо процесуальних витрат, не відноситься до підстав передбачених ст..409 КПК України для скасування чи зміни судового рішення.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження не встановлено істотних порушень вимог кримінально- процесуального закону, які перешкоджали би суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405- 409 КПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді