Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Величко О.В.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа: відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 - про стягнення помилкового переказу,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені вимоги банку та стягнуто з нього на користь позивача суму помилкового переказу у розмірі 28 400 грн., суму пені у розмірі 10% від суми переказу - 4 000 грн. та судовий збір у сумі 324 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що 28 листопада 2011 року відділ ДВС на виконання рішення суду перерахував на ім»я ОСОБА_2 40 000 грн. на рахунок, відкритий у «Приватбанку».

Оскільки розрахунковий рахунок був вказаний невірно, вказана сума була зарахована на рахунок відповідача ОСОБА_1, який одержав ці кошти.

Частину незаконно отриманих коштів ОСОБА_1 повернув до банку, а саме: 24 лютого 2012 року - 1 750 грн., 31 серпня 2012 року - ще 9 850 грн., а решту суми - 28 400 грн. суд стягнув з нього на користь банку.

Крім того, суд першої інстанції також стягнув з відповідача пеню у розмірі 10% від суми переказу в розмірі 4 000 грн. і судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити банку у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення є незаконним, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що рішення суду, яким з банку на користь ОСОБА_2 були стягнуті грошові кошти у сумі 28 400 грн., помилково перераховані на його рахунок, ще не виконане.

Крім того, у тій справі апеляційним судом банку було відмовлено у стягненні пені у сумі 4 000 грн.

Суд першої інстанції також не прийняв до уваги, що банк повинен був у добровільному порядку перерахувати ОСОБА_2 кошти, які були помилково зараховані на його рахунок, однак банком це зроблено не було.

До того ж, одночасно з поверненням коштів ОСОБА_2 банк повинен був негайно повідомити його про здійснений помилковий переказ, однак таке повідомлення з банку він отримав тільки 28 січня 2013 року, хоча вже у грудні 2012 року було відомо про здійснений помилковий переказ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги банку є підставними та обґрунтованими.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 1217 від 28 листопада 2011 року ОСОБА_2 на виконання рішення суду відділом ДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції через відділення «Приватбанку» були перераховані грошові кошти у сумі 40 000 грн. на рахунок отримувачки коштів - 29244825509100 (а.с.11).

У цьому ж відділенні банку 21 лютого 2011 року за заявою відповідача ОСОБА_1 був відкритий рахунок на його ім»я № 26003060090370 (а.с.35).

При проведенні банківської операції вказана сума коштів помилково була зарахована на рахунок відповідача ОСОБА_1 - № 26003060090370, про що той був повідомлений рекомендованим листом від 17 січня 2012 року (а.с.36).

Вказаний лист ОСОБА_1 одержав 28 січня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та проти чого він не заперечував в апеляційному суді та апеляційній скарзі (а.с.37).

У відповідності до вимог п.35.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» неналежний отримувач зобов»язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Зі справи вбачається, що повідомлення про помилковий переказ на його рахунок грошових коштів у сумі 40 000 грн. та необхідність їх повернення ОСОБА_1 одержав 28 січня 2012 року, проте у встановлений законом 3-денний строк він ці кошти не до банку повернув.

В апеляційному суді відповідач пояснив, що гроші з його банківського рахунку зняла його дружина, яка одразу витратила їх на власний розсуд, тому одразу повернути кошти він не зміг, хоча згоден з тим, що кошти треба повернути у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 частково повернув грошові кошти до банку: 24 лютого 2012 року - 1 750 грн., а 31 серпня того ж року - ще 9 850 грн.

Оскільки помилково перерахована йому сума коштів була повернута ОСОБА_1 не у повному обсязі та з порушенням строку, встановленого п.35.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції підставно застосував до тих правовідносин, що виникли між сторонами, санкції, передбачені п.35.2 ст. 35 того ж закону: у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п.35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити бунку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Апеляційний суд не може прийняти заперечення апелянта про незаконність - на його думку - вимог банку з тих підстав, що банк ще не розрахувався з ОСОБА_2, оскільки правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та банком - це є предмет іншого судового розгляду.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду від 27 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: