Судове рішення #32000183

головуючий в I інстанції Попшой М.О.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 48

_____________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України


12 червня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:


Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Баркова В.М., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -

В С Т А Н О В И В:


22 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь у розмірі 1200 грн., щомісячно на період навчання, з дня подання позову до досягнення 23 років, посилаючись на те, що вона проживає з мамою і навчається в університеті на бюджетному відділенні та їй не вистачає грошей на побутові потреби, а її батько може надавати матеріальну допомогу.


Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 травня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1, щомісячно у розмірі 200 гривень, на період навчання з 22 січня 2013 року до 30 червня 2016 року.


З рішенням суду не погодилася позивач, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила змінити ухвалене у справі судове рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини що мають значення для справи, зокрема суд не врахував того, що відповідач отримує регресні виплати, є працездатною особою та має інший заробіток. Також не враховано того, що на утриманні у відповідача нікого немає, а отже ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу своїй доньці на період навчання в розмірі визначеному в позові який би задовольняв необхідні потреби позивача.


Заслухавши доповідача, за відсутності позивача, від якої надійшла заява про розгляд справи без її участі, також за відсутності відповідача, клопотання якого про відкладення розгляду справи залишено без задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.


Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, встановив що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Рівненському державному гуманітарному Університеті на факультеті іноземної філології на денній формі навчання і потребує матеріальної допомоги, та батько позивача ОСОБА_2 може надавати таку матеріальну допомогу в розмірі який суд визначив враховуючи фінансовий стан відповідача та дохід останнього.


Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини.

Задовольняючи позов, суд керувався частиною 1 статті 199 СК України якою передбачено, що якщо, повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Тобто, виходячи із змісту наведеної норми, суд дійшов обґрунтованого висновку про обов'язок батька утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, та врахував, що такий обов'язок виникає при умові продовження навчання дочкою, яка через це має потребу у матеріальній допомозі, та про наявність у батька можливості надавати таку допомогу, оскільки останній є працездатним, має дохід та у нього відсутні на утриманні інші особи.

У той же час, суд врахував частину 1 статті 184 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вирішуючи питання щодо розміру аліментів правомірно врахував матеріальне становище позивача, яка навчається на денній формі навчання та отримує стипендію у розмірі 803 грн., також суд врахував матеріальне становище платника аліментів, який на час розгляду справи ніде не працював, та дохід останнього який складався із регресних виплат та становив 385 грн. на місяць.


З огляду на викладене, обставини зазначені в апеляційній скарзі, як такі що залишились поза увагою суду були досліджені судом першої інстанції, та суд на підставі наявних у справі доказів дійшов обґрунтованого та вичерпного висновку щодо розміру аліментів. В судовому засіданні підтверджена наявність у батька можливості надавати допомогу своїй дочці у розмірі що визначений судом з урахуванням тих обставини на які сторони посилалися в підтвердження своїх вимог та заперечень і такі висновки суду узгоджується із вимогами чинного законодавства.


Разом з тим, не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Відмовляючи в позові про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права під час вирішення цивільної справи.

Та вимоги про стягнення витрат на оплату правової допомоги не підлягали задоволенню, оскільки належного розрахунку щодо понесених витрати на правову допомогу позивачем не надано.


Таким чином, позивач не довела ті обставини на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, з огляду на що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи.


Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.


Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -


У Х В А Л И В:



Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 травня 2013 року залишити без змін.


Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація