Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Орєхов О.І.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась відповідачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на заочне рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги банку та з відповідачок у солідарному порядку було стягнуто 509 725 грн. 04 коп. у відшкодування заборгованості за кредитним договором та судовий збір.

Суд першої інстанції виходив з того, що 30 вересня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з позивачем кредитний договір, за яким їй були видані кошти у сумі 45 000 доларів США під 13,95% річних строком по 10 вересня 2023 року для придбання квартири.

У той же день між банком та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати за невиконання позичальницею ОСОБА_1 її зобов»язань за кредитним договором.

Суд встановив, що кошти за кредитним договором ОСОБА_1 були видані, деякий час - по жовтень 2009 року позичальниця повертала кредитні кошти за узгодженим графіком, однак з листопада 2009 року ОСОБА_1 стала порушувати умови кредитного договору, тому і утворилась заборгованість: 25 076, 04 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 328 823, 55 грн. - сума дострокового стягнення кредиту, 148 838, 53 грн. - відсотки за користування кредитними коштами, 6 986, 92 грн. - підвищені відсотки за договором у разі порушення його умов.

Вказані кошти у загальній сумі 509 725 грн. 04 коп. суд першої інстанції і стягнув з позичальниці ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 23 травня 2013 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що воно є незаконним, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, вона просила задовольнити її клопотання про зупинення провадження у цій справі з тих підстав, що вона звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання укладеного кредитного договору недійсним через його дискримінаційні умови, проте суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у цьому.

Крім того, апелянтка вважає, що стягнута заборгованість є значно більшою, ніж насправді, бо розрахунок, проведений банком, є невірним, оскільки кредитні кошти вона взяла у доларах, а розрахунок заборгованості зроблений банком у національній валюті, при цьому, не вказаний курс валют.

Оскільки вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи та не була присутньою у суді, вона була позбавлена можливості надати свої доводи та заперечення, а також подати заяву про застосування строку позовної давності при нарахування та стягненні пені.

Відповідачка ОСОБА_2 апеляційну скаргу на рішення суду не подавала.

Відповідачки до апеляційного суду не з»явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що зі слів її доньки ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_1 має якісь докази щодо фактичного розміру заборгованості за кредитним договором, який є значно меншим, ніж стягнув суд, однак ОСОБА_1 не може з»явитись до апеляційного суду.

Обговоривши заявлене клопотання, з урахуванням думки представника банку, апеляційний суд вважає, що це клопотання слід відхилити, оскільки у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, при цьому, апелянтка ОСОБА_1 не надала ніяких доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки до суду.

Що ж до наявності доказів, які нібито має ОСОБА_1, то вона не була позбавлена можливості надати ці докази до апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги товариства є підставними та обґрунтованими.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з ВАТ «Універсал Банк» (на цей час ПАТ «Універсал Банк») кредитний договір на придбання квартири АДРЕСА_1 (а.с.5-10).

За цим договором позичальниця отримала кредитні кошти у сумі 45 000 доларів США під 13,95% річних строком по 10 вересня 2023 року - п. 1.1 договору.

Сторони узгодили, що за користування коштами понад встановлений строк, тобто при простроченні платежів, нараховується процентна ставка у розмірі 41,85% - п. 1.1.1 договору, а також при простроченні чергового платежу банк має право вимогати дострокового повернення кредиту - п.5.2.5 договору.

Позичальниця ОСОБА_1 погодилась із запропонованим їй графіком погашення кредиту та підписала його (а.с.13-14).

30 вересня 2008 року також був укладений договір поруки між відповідачкою ОСОБА_2 та кредитною установою (а.с.25-27).

За цим договором поручитель ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати перед банком за невиконання позичальницею ОСОБА_1 усіх обов»язків, що виникають з укладеного нею кредитного договору з банком.

Натомість позичальниця ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої обов»язки за кредитним договором, проти чого вона не заперечувала, у зв»язку з чим і утворилась заборгованість по сплаті основного боргу та відсотків.

05 листопада 2009 року за місцем реєстрації та фактичним місцем проживання позичальниці ОСОБА_1 (ці адреси були вказані у кредитному договорі) банк направив вимогу про погашення того боргу, який виник за договором, та вказав, що у разі невиконання цієї вимоги та непогашення боргу банк має право звернутись з вимогою дострокового повернення кредитних коштів та інших виплат за договором (а.с.37).

Аналогічна вимога була направлена і на адресу поручителя ОСОБА_2 (а.с.36).

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що прострочена заборгованість за кредитом становить 3 137, 25 доларів США або 25 076, 04 грн. за курсом валют на час звернення з позовом до суду; сума дострокового стягнення кредиту становить 41 138, 94 доларів США або 328 823, 55 грн.; відсотки - 18 621, 11 доларів США або 148 838, 53 грн.; підвищені відсотки - 874,13 доларів США або 6 986, 92 грн. (а.с.33-34).

Отже розрахунок заборгованості та суми дострокового стягнення кредиту, як це передбачено кредитним договором, а також суми підвищених відсотків, що також передбачено договором, зроблений позивачем у тій валюті, у якій був взятий кредит - у доларах США, з переведенням цих сум у національну валюту за курсом на час звернення до суду з даним позовом, тому апеляційний суд не може прийняти доводи апелянтки про те, що розрахунок боргу є незрозумілим.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що банком невірно - поза встановленим законом строком - нарахована пеня, оскільки таке нарахування позивачем взагалі не проводилось.

Апеляційний суд також не може прийняти посилання ОСОБА_1 на подання нею до Оболонського районного суду м. Києва позовної заяви про визнання недійсним укладеного нею кредитного договору, оскільки на цей час кредитній договір з усіма його умовами є дійсним.

Усі доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: