Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Пивоварова Ю.О.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Алексєєва А.В., Зайцевої С.А.

при секретарі Пасічній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про визнання частково недійсним кредитного договору, зміну умов договору, надання відстрочки його виконання, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась відповідачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким було задоволено позовні вимоги банку та з неї на користь кредитної установи було стягнуто 137 494, 91 доларів США, що становить 1 096 329, 42 грн., а також судові витрати.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що 28 березня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, за яким позичальниці ОСОБА_1 для особистих потреб був наданий кредит у розмірі 103 602 долари США зі сплатою 11,9% річних строком до 26 березня 2032 року.

Оскільки позичальниця несвоєчасно та неналежним чином виконує свої обов»язки за цим кредитним договором, утворилась заборгованість як по кредитній сумі, так і по сплаті відсотків, через що банком також була нарахована пеня на цю заборгованість, тому суд задовольнив вимоги кредитної установи та стягнув з позичальниці ОСОБА_1 суму боргу у повному обсязі.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи та пояснення ОСОБА_1 про те, що через брак часу та необхідність підписувати велику кількість документів при оформленні кредиту вона не мала змоги детально ознайомитись з умовами кредитування, з якими не згодна, оскільки суд встановив, що ОСОБА_1 до підписання кредитного договору попередньо зверталась до банківської установи, де отримала інформаційний лист про умови кредитування, у тому числі, у національній валюті.

У подальшому вже при укладанні кредитного договору ніяких питань або застережень у позичальниці не виникло, вона особисто підписала кредитний договір та інші документи.

Суд також встановив, що до 01 січня 2009 року ОСОБА_1 сумлінно виконувала свої обов»язки за договором, що свідчить про те, що вона погодилась та прийняла умови кредитування.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її зустрічних вимог про реструктуризацію боргу, надання відстрочки виконання договору, збільшення строків кредитування, застосування стандартної схеми погашення боргу, переведення кредиту у національну валюту, суд послався на те, що законом не передбачене право суду без погодження сторін змінювати умови кредитування, при цьому, кредитор заперечує проти вимог позичальниці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що воно є незаконним, необґрунтованим та несправедливим.

Зокрема, суд першої інстанції на порушення вимог процесуального права безпідставно відхилив ті клопотання, які вона заявила у ході судового розгляду.

Суд не прийняв до уваги, що сума боргу є завищеною, про що вона наполягала у судовому засіданні та просила провести перерахунок боргу.

Безпідставним є і висновок суду першої інстанції про те, що вона попередньо була ознайомлена з умовами кредитування та мала час для вивчення цих умов, оскільки насправді ніякого попереднього ознайомлення з умовами кредитування не було.

На порушення вимог закону суддя надала їй усього 15 хвилин на підготовку до судових дебатів, чого було недостатньо, оскільки вона хотіла підготувати свій виступ у дебатах у письмовій формі.

Суд також не прийняв до уваги її заяву про уточнення та збільшення її позовних вимог, хоча ця заява була здана нею до канцелярії суду до початку судових дебатів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги кредитної установи є підставними та обґрунтованими, а зустрічні позовні вимоги не ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 взяла у банку споживчий кредит на суму 103 603 долари США, що становило на день укладання договору 523 190 грн. 10 коп., під 11,90 % річних з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 26 березня 2032 року (а.с.6-17).

Сторони також домовились, що позичальник повертає суму кредиту та сплачує проценти за користування кредитними коштами шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі 1 095 доларів США щомісячно, при цьому, розмір ануїтетного платежу може змінитись у випадку зміни процентної ставки (п.1.2.2 договору - а.с.6).

У той же день сторони уклали також договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.81-84).

З розрахунку заборгованості, наданому позивачем, вбачається, що до березня 2009 року позичальниця практично не мала заборгованості по платежах, потім стала здійснювати платежі нерегулярно, внаслідок чого і утворилась заборгованість (а.с.26-29, 206).

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її зустрічного позову, суд першої інстанції підставно посилався на те, що позичальниця була обізнана про умови кредитування, погодилась з такими умовами, крім того, суд не може без погодження сторін змінювати умови кредитного договору.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що банк невірно розрахував заборгованість, оскільки застосовував ануїтетну схему розрахунків, за якою в розрахунок береться не 24 роки, а 23 роки 6 місяців, що тягне за собою переплату у кілька тисяч доларів, оскільки саме такий порядок розрахунків був узгоджений сторонами при укладанні кредитного договору.

У своїй апеляції ОСОБА_1 також посилається на те, що при укладанні договору банк пропонував їй саму низьку процентну ставку, тоді як фактично ця ставка безпідставно завищена, оскільки ніяких належних та допустимих доказів про те, що кредитна установа самовільно, з порушенням встановленого законом порядку підвищила процентну ставку, ОСОБА_1 до суду не надала.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на те, що законом не передбачене право судів змінювати умови укладеного кредитного договору без погодження сторін.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: