головуючий в I інстанції Лях М.Ю.

Категорія 27 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

_____________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в м.Донецьку на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2013 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на дії державного виконавця до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» /надалі Банк/ звернулося в суд із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в м. Донецьку /надалі ВДВС/, посилаючись на те, що відмова державного виконавця здійснити рецензування звіту оцінки майна на яке звернуто стягнення є неправомірною та заявники просили зобов'язати державного виконавця ВДВС вжити дії на проведення рецензування звіту про оцінку майна квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2013 року скаргу Банку задоволено, зобов'язано ВДВС вжити дії, спрямовані на проведення рецензування звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості в розмірі 354975,80грн. та зупинено реалізацію вказаного арештованого нерухомого майна.

З такою ухвалою не погодився ВДВС, представник якого в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу, вказуючи що судом безпідставно не взято до уваги обставин які свідчать про своєчасне ознайомлення стягувача з оцінкою арештованого майна, також не враховано доказів того, що останній пропустив передбачений чинним законодавством строк для подання заперечення на акт оцінки та оскарження дій виконавця.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ВДВС, за відсутності представника Банку, клопотання якого про відкладення розгляду справи залишено без задоволення, судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що на виконання до ВДВС надійшов виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Донецька від 22 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку 354975,80грн.

Постановою державного виконавця ВДВС від 03 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження, в межах якого 28 вересня 2012 року здійснено опис й арешт квартири АДРЕСА_1 належної боржнику та призначеним державним виконавцем експертом здійснено оцінку майна, з якою Банк не погодився та просив здійснити рецензування звіту про оцінку майна, в чому останньому державним виконавцем відмолено.

Та суд першої інстанції, задовольняючи скаргу виходив з того, що дії ВДВС не відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець безпідставно не призначив рецензування звіту про оцінку майна, про що просив представник Банку в десятиденний строк з дня отримання повідомлення Банку про оцінку майна.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на обставинах справи та узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Так суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" /в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/ та виходив із змісту ст. 11 Закону якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 3, 4 статті 32 Закону передбачено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам та у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Також передбачено, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Та відповідно до встановлених у справі обставин державним виконавцем зазначених вимог Закону не дотримано.

Стосовно справи державним виконавцем сторону стягувача Банк було ознайомлено з результатами оцінки арештованого майна листом ВДВС від 26 листопада 2012 року, який згідно штампу Банку надійшов 20 грудня 2012 року.

Та суд обґрунтовано виходив з того, що ознайомлення Банку із результатами оцінки майна відбулось саме 20 грудня 2012 року, оскільки надане ВДВС повідомлення про вручення відправлення ТОВ «Укркур'єр» не є належним доказом, із якого би вбачалося що саме лист із інформацією про оцінку арештованого майна від 26 листопада 2012 року був предметом відправлення, також відсутня відмітка, кому саме та в який час було вручено відправлення.

З огляду на що, надані ВДВС повідомлення /а.с. 54/ та накладна на подану кореспонденцію /а.с. 55-56/ не спростовують тверджень Банку.

Та згідно чинного законодавства, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна /стаття 32 Закону/.

Заперечення Банку проти результатів оцінки надійшло до ВДВС 29 грудня 2012 року, з огляду на що, державний виконавець повинен був призначити рецензування звіту про оцінку арештованого майна, чого останнім зроблено не було.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону у частині, яка була предметом оскарження та із наведеного необхідно зробити висновок, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: