СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

12 вересня 2013 року Справа № 5002-16/154-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Саракаєва Ельдара Серверовича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 21 березня у справі №5002-16/154-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (вул. Краєвої, 15,Севастополь,99002)

до фізичної особи-підприємця Саракаєва Ельдара Серверовича (вул. Савви,10,Октябр,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96176)

про стягнення 20568,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року у справі №5002-16/154-2012 позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, 30 серпня 2013 року фізична особа-підприємець Саракаєв Ельдар Серверович звернувся я до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Відповідач також заявив клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 21 березня 2012 року, повний текст складено та підписано також26 березня 2012 року.

Отже, перебіг строку, встановленого на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України, закінчився 05 квітня 2012 року. Відповідач подав апеляційну скаргу 30 серпня 2013 року, тобто з порушенням встановленого строку, про що свідчить відповідний штемпель органу поштового зв'язку на конверті, в якому зазначена скарга надійшла до місцевого господарського суду..

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами пропуску строку визнаються ті, які є об'єктивно непереборними для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Вищезазначеними причинами заявник апеляційної скарги вважає те, що фізична особа-підприємець Саракаєв Ельдар Серверович дізнався про оскаржуване рішення 08 серпня 2013 року під час перевірки співробітниками Державтоінспекції України документів автоводія, коли йому стало відомо про те, що його автомобіль підлягає арешту відповідно до постанови виконавчої служби. Після чого, як зазначає заявник апеляційної скарги, відповідач звернувся до суду першої інстанції із клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 20 серпня 2013 року отримав копію оскарженого рішення місцевого господарського суду від 21 березня 2012 року.

Судова колегія вважає відсутніми підстави для відновлення фізичній особі-підприємцю Саракаєву Ельдару Серверовичу строку на звернення з апеляційною скаргою та її прийняття до провадження апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

В даному випадку письмово не наведено поважних причин, які об'єктивно перешкоджали б заявнику апеляційної скарги реалізувати своє право на подання апеляційної скарги у строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, а не у строк, що значно перевищує встановлений законодавством.

Необхідно звернути увагу, що відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Таким чином, місцезнаходження для фізичних осіб визначається за даними його державної реєстрації.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців місцепроживання фізичної особи-підприємця Саракаєва Ельдара Серверовича - 96176, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, село Октябр, вулиця Савви, будинок 10 (т.1, а.с. 20)

Як вбачається із матеріалів справи усі процесуальні документі суду першої інстанції були надіслані на вказану адресу відповідача. Втім були повернуті у зв'язку із закінченням терміну зберіганні.

З цього приводу судова колегія вважає за можливе зазначити, що відповідно до пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, наведені в клопотанні пояснення пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними в розумінні статті 53 Господарського процесуального кодексу України, оскільки можливість вчасного подання належно оформленої апеляційної скарги на оскаржуване рішення залежала виключно від волевиявлення самого заявника апеляційної скарги, тобто мала суб'єктивний характер.

На підставі вищевикладеного, наведені скаржником причини оскарження рішення з великим пропуском строку, не можна визнати поважними.

Відповідно до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись статтями 46, 86, 53, 93, пунктом 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути фізичній особі-підприємцю Саракаєву Ельдару Серверовичу апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2013 року по справі № 5002-16/154-2012 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (вул. Краєвої, 15,Севастополь,99002; Камишове шосе, 15, Севастополь, 99014)

2. Фізична особа-підприємець Саракаєв Ельдар Серверович (вул. Савви,10,Октябр,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96176) (вул. Красномаякська, 3, Сімеїз, Ялта, 98680)

3. Курбединов Емиль Махсудович (вул. Маршала Жукова, 35-10, Сімферополь, 95035) - від відповідача