Категорія ст.309 ч.2 Головуючий у І інстанції Матвєєва Ю.О.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Меленчук В.С., Преснякова А.А.

при секретарі:Ушаковій О.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

захисника: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполя апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 березня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючий, інвалід другої групи, раніше судимий: 29 червня 1994 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст.ст.229 п.6 ч.1, 140 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі; 07 вересня 1999 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 01 червня 2005 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст. 310 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 29 жовтня 2010 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 185 ч.3, 15 ч.1, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, проживаючого: АДРЕСА_1.

визнаний винним та засуджений за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виправному закладі закритого типу.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

Після 20 листопада 2012 року, ОСОБА_4, знаходячись на території лісосмуги між селищем Старий Крим та кладовищем вказаного селища в Іллічівському районі міста Маріуполя, умисно, незаконно придбав - зірвав листя рослини коноплі, які поклав у кишеню та переніс до місця свого проживання в будинок АДРЕСА_1. Цього ж дня, він перетер, тобто виготовив наркотичний засіб, після чого став зберігати її в газетному згортку з метою подальшого особистого вживання без мети збуту.

10 січня 2013 року ОСОБА_4, маршрутним таксі перевіз зазначений згорток до міста Маріуполя, де на зупинці громадського транспорту «Восьмі прохідні ворота» в Іллічівському районі міста Маріуполя о 18-00 годині робітниками міліції у нього був виявлений та вилучений паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечною наркотичним засобом - каннабісом, маса якої в перерахунку на суху речовину складає 6,0 грама.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4- адвокат ОСОБА_3 просить змінити вирок суду і призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням вимог ст.75 КК України, посилаючись на те,що вирок суду є занадто суворим, який не відповідає тяжкості правопорушення та даним про особу обвинуваченого. При обранні покарання ОСОБА_4 суд не врахував: тяжкість захворювання на яке він хворіє, що перебування в місцях позбавлення волі не дасть йому змоги пройти повноцінний курс лікування, не розцінив це як пом'якшуючу обставину, а також, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина - син його співмешканки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 2000 року народження.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні; прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із ч.2ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно із ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість, або суворість.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії. Апеляційних підстав для зміни вироку у цій частині по справі не вбачається.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і мотивував свій висновок про не можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу обвинуваченого, як те, що він раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується, має тяжке хронічне захворювання, визнаний інвалідом 2 групи. Всі ці обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, стали підставою для призначення йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті і за думкою колегії суддів, не свідчать про можливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без його ізоляції від суспільства.

Тому, колегія судів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.

Керуючись ст. 407КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 березня 2013 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді:

: