Категорія ст.185 ч.3 Головуючий у І інстанції Троян Л.Г.

Доповідач Шаліна Т.О.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Преснякової А.А., Лупінової Л.М.

при секретарі: Ушаковій О.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Волноваського району Донецької області на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

хутора Петровський, Волноваського району, Донецької області, громадянин України, не працюючий, раніше судимий: 11 жовтня 2001 року вироком Куйбишевського районного суду міста Донецька за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 03 квітня 2002 року звільнений умовно-достроково на 3 місяці 14 днів; 18 листопада 2002 року вироком Куйбишевського районного суду міста Донецька за ст.ст.186 ч.3, 263 ч.1, 70, 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі, 07 березня 2007 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 24 дні;

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки і покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженець

смт Новотроїцьке, Волноваського району, Донецької області, громадянин України, не працюючий, раніше судимий: 17 травня 2007 року вироком Волноваського районного суду міста Донецька за ст.121 ч.2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 04 червня 2010 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 15 днів;

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки і покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.

10 жовтня 2012 року приблизно о 18-00 годині засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, прийшли до гаражу, розташованого на АДРЕСА_1, де за допомогою заздалегідь заготовленого металевого лому зламали вентиляційну кришку, після чого через отвір, що утворився проникли до приміщення, таємно викрали 30 дощок та 10 листів шиферу, які належали ОСОБА_4, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на суму 882 гривні 05 копійок.

Вони ж, 11 жовтня 2012 року, приблизно о 16-00 годин, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, прийшли до гаражу, розташованого на АДРЕСА_1, де через незаперті ворота проникли до приміщення, таємно викрали 30 дощок, 8 дерев'яних брусів, 2 листи ДСП та 2 дошки, які належали ОСОБА_4, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 868 гривень.

Вони ж, 13 жовтня 2012 року, приблизно о 11-00 годин, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, прийшли до гаражу, розташованого на АДРЕСА_1, де через незаперті ворота проникли до приміщення, таємно викрали 3 листа скла, 40 кг лома чорних металів, 2 наждачних круга, які належали ОСОБА_4, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на суму 333 гривні 76 копійок.

У апеляції та доповненнях до неї прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій засуджених, просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, кожному. Посилається на те, що суд невірно застосував норми кримінального закону, допустив невідповідність призначеного покарання важкості злочину та даним про особи засуджених, чим порушив вимоги ст. 65 КК України, а саме не взяв до уваги, що ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння тяжкого злочину, ОСОБА_2 раніше судимий за скоєння корисних злочинів, на шлях виправлення не стали, скоїли ряд тяжких корисних злочинів, не відшкодували шкоду потерпілому, на момент скоєння злочину ніде не працювали, вели паразитичний образ життя, стійких соціальних зв'язків не мають, негативно характеризуються за місцем проживання, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який частково підтримав доводи апеляції та доповнень до неї; засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не погодились з доводами апеляції та доповнень до неї; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із п.5ч.1ст.367, п.2ч.1 ст.378 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадку необхідності застосування більш суворого покарання.

Згідно із ст.372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дав належну юридичну оцінку їх діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував їх дії за ст.185ч.3 КК України.

Разом з тим, призначаючи покарання, суд першої інстанції в не достатній мірі врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи засуджених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і не мотивував свій висновок про можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особи засуджених як те, що вони щиросердно розкаялись і сприяли розкриттю злочинів, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що їх виправлення можливо без ізоляції від суспільства. З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, із якої вбачається, що засуджений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних тяжких корисливих злочинів, а ОСОБА_3 за вчинення особливо тяжкого злочину і через нетривалий строк після умовно-дострокового звільнення знову вчинили декілька тяжких корисливих злочинів, що свідчить про їх суспільну небезпечність, небажання стати на шлях виправлення, а тому колегія суддів вважає, що виправлення і попередження вчинення засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нових злочинів, не можливо без їх ізоляції від суспільства .

Керуючись ст.366,367,378 КПК України, колегія суддів,

П Р И Г О В О Р И Л А :

Апеляцію державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Волноваського району Донецької області, задовольнити частково.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині призначенного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі кожному.

Строк покарання відраховувати з 13 травня 2013 року.

Міру запобіжного заходу до набрання чинності вироку залишити тримання під вартою в СІЗО №7 м. Маріуполя

В решті частині вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Донецької області протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді