головуючий в I інстанції Шликов С.П.

Категорія 24 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

______________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Баркова В.М., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року у справі за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2012 року державне підприємство «Регіональні електричні мережі» /надалі Підприємство/ звернулося в суд з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вартість недорахованої електроенергії в сумі 612,99 грн., який визначено працівниками Підприємства за результатами перевірки 05 січня 2010 року здійсненої по місцю розташування об'єкта відповідачів.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року позов Підприємства задоволено.

З таким рішенням відповідачі не погодилися, в апеляційній скарзі останні просили скасувати рішення суду, вказуючи, що судом не враховано всіх обставин що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема не врахованого того, що в акті перевірки не було зазначено місце та тавро установлених пломб, що свідчить про їх фактичну відсутність, оскільки жодних зовнішніх порушень пломби на кожусі лічильника не було виявлено, також не було виявлено ознак втручання в роботу лічильника. Також порушенням є те, що суд в основу рішення поклав письмові докази достовірність яких у відповідачів викликають сумніви, оскільки не збігаються підписи споживача ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, пояснення представника Підприємства та пояснення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за відсутності відповідача ОСОБА_4 від якого надійшло клопотання про розгляд справи без нього, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є споживачем електроенергії в квартирі АДРЕСА_1 та в зазначеній квартирі за результатами перевірки від 05 січня 2012 року було встановлено пошкодження розрахункового приладу електричної енергії, що полягало у зриві пломби на електролічильнику та складено відповідний акт про порушення правил користування електричною енергією та суд виходив з того, що відповідно до акту Підриємством нарахована сума заборгованості на підставі відповідної методики, яку суд і стягнув із відповідачів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини щодо користування електроенергією та правильно їх застосував.

Законом України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником та споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України /стаття 26 Закону/.

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано керувався пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999року в редакції яка діяла на час виникнення спірних праоввідносин /надалі Правила/, та виходив з того, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до обставин справи пошкодження розрахункового приладу електричної енергії, зрив пломби на електролічильнику в квартирі АДРЕСА_1 було зафіксовано в акті від 05 січня 2012 року відповідно до якого порушення виявлено в присутності ОСОБА_1 за участі якої здійснювалась перевірка.

У той же час, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що акт № 28783 від 05 січня 2012 року на який позивач посилався як на підставу своїх вимог, є належним доказом, оскільки складений на ім'я ОСОБА_1 за її участі, та хоч остання на час перевірки була присутня і відмовилася акт підписувати, відображене в ньому порушення засвідчено трьома працівниками Підприємства.

Отже позивач діяв згідно вимог законодавства, яким передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Також передбачено, що у разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову та акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника /пункт 53 Правил/.

З огляду на що, суд дійшов вірного висновку, що позивач підтвердив існування порушення правил користування електричною енергією та надав належні докази в підтвердження факту споживання електричної енергії без приладів обліку.

Та судом на підставі наявних у справі належних та допустимих доказів установлено, що мало місце в квартирі споживачів пошкодження розрахункового приладу електричної енергії, що полягало у зриві пломби на електролічильнику, чим завдані позивачу збитки, та суд обґрунтовано виходив з того, що Підприємством при розрахунку розміру збитків за актом № 28783 від 05 січня 2012 року правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до п. 53 Правил розрахунок нарахувань за безоблікове споживання електроенергії здійснюється з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією /надалі Методика/.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що фактично сторони у справі наведеного розрахунку не оспорювали, так само в апеляційній скарзі не приводили доводів щодо невірного розрахунку вартості не до врахованої електроенергії.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов вірного висновку, що позивач обґрунтовано здійснив розрахунок збитків за актом та визначив суму недорахованої електроенергії в розмірі 612,99 грн.

Разом з тим, не узгоджуються із дійсними обставинами доводи апеляційної скарги щодо відсутності пломби на електролічильнику як на час перевірки так і з моменту встановлення лічильника, оскільки зазначені доводи спростовуються належним письмовим доказом. Зокрема в спростування наведених обставин суд обґрунтовано взяв акт збереження лічильника та пломб від 01 березня 2010 року /а.с.137/ підписаний ОСОБА_1 згідно змісту якого визначено номер та тип об'єкта збереження та опломбування (електролічильника НОМЕР_1) та номер пломби НОМЕР_2, при цьому суд врахував що відповідачі не надали жодних доказів в підтвердження обставин щодо недійсності підпису ОСОБА_1 на вказаному акті, також не заявляли жодних клопотань щодо призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, а відповідно до статті 60 ЦПК України саме на відповідачів покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду є вичерпними, зроблені у відповідності та на підставі матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, в частині яка була предметом оскарження, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: