Категорія 46 Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К.

Доповідач Маширо О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Биліни Т.І.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, на рішення Харцизького міського суду від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Харцизької міської ради, ОСОБА_5 - про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука дідом та бабусею, які проживають окремо,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся представник відповідачки з апеляційною скаргою на рішення, яким позовні вимоги було задоволено частково: суд першої інстанції зобов»язав відповідачку ОСОБА_2 не перешкоджати відповідачам - діду та бабусі малолітнього онука ОСОБА_6 у спілкуванні з онуком та вихованні його, для чого установив час такого спілкування - не більше 2-х раз на місяць за попередньою домовленістю з матір»ю дитини протягом не менше 3-х годин у присутності матері за місцем проживання дитини, а також один раз на місяць у вихідний день з суботи до неділі за місцем реєстрації батька дитини та в його присутності.

Суд першої інстанції виходив з того, що син позивачів та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2009 року по 01 листопада 2011 року.

30 червня 2010 року у них народився син ОСОБА_7, який після розірвання батьками шлюбу проживає разом з матір»ю ОСОБА_2

Оскільки дід та бабуся за законом мають право на спілкування та участь у вихованні своїх онуків, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 та встановив певний порядок спілкування з онуком.

В апеляційній скарзі представник відповідачки просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким встановити інший порядок спілкування діда та бабусі з онуком ОСОБА_6, оскільки суд першої інстанції не врахував вік дитини, особливості його віку та стану, крім того, відсутній висновок органу опіки та піклування щодо можливості задоволення вимог позивачів.

Суд першої інстанції, встановивши, що позивачі мають право на спілкування з онуком, у тому числі, один раз на місяць у вихідний день з суботи до неділі за місцем реєстрації батька дитини, не звернув уваги на те, що питання участі батька у вихованні дитини вже було вирішене раніше мировою угодою. У даному ж позові батько дитини з такими вимогами не звертався.

Крім того, суд першої інстанції не точно висловив свою думку, коли вказав, що позивачі мають право спілкуватись з онуком не менше 3-х годин, однак при цьому суд не обмежив це спілкування конкретним відрізком часу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5, з таких підстав.

Зі справи вбачається, що відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з сином позивачів ОСОБА_5 з 28 серпня 2009 року по 01 листопада 2011 року. 30 червня 2010 року у них народився син ОСОБА_7, який після розірвання шлюбу проживає з матір»ю ОСОБА_2 (а.с.8).

Розглядаючи справу, суд першої інстанції підставно та обґрунтовано з посиланням на ст.257 СК України виходив з того, що дід та бабуся мають право спілкуватися зі своїм онуком та приймати участь у його вихованні.

Однак апеляційний суд вважає, що, встановлюючи певні дні та часи для такого спілкування, суд першої інстанції не врахував вік дитини - дитині менше 3-х років, його психологічні особливості в залежності від віку дитини, прихильність тощо, а також той факт, що дитина відвідує дитячий садок п»ять днів на тиждень.

Суд першої інстанції також не врахував, що мировою угодою, укладеною між батьками дитини щодо участі батька у вихованні сина, та затвердженою ухвалою суду від 10 квітня 2012 року, було встановлено, що ОСОБА_5, батько дитини, має право один раз на тиждень у свій вихідний день разом з матір»ю дитини виїхати з сином до м. Донецька не менше, як на 6 годин.

Крім того, також один раз на тиждень у свій вихідний день ОСОБА_5 має право протягом 2-3 годин спілкуватись з дитиною у м. Зугресі без участі матері.

Таким чином, двічі на тиждень у вихідні дні з дитиною спілкується батько - ОСОБА_5 (а.с.10-11).

Задовольняючи частково вимоги позивачів, суд першої інстанції встановив, що вони мають право на спілкування з онуком не більше, ніж два рази на місяць, за попередньою домовленістю з матір»ю дитини не менше 3-х годин у присутності матері ОСОБА_2.

При цьому, заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що у рішенні не конкретизований та не обмежений час спілкування, не врахований режим життя дитини: часи харчування, денного відпочинку, прогулянки тощо.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що слід встановити такий спосіб спілкування позивачів з онуком, за яким вони матимуть право на участь у спілкуванні та вихованні онука протягом 3-х годин два рази на місяць за попередньою домовленістю з матір»ю дитини за місцем проживання дитини з урахуванням того життєвого розкладу, який склався у малолітньої дитини (денний сон, режим харчування), того факту, що дитина відвідує дитячий садок, а також у встановлені мировою угодою дні спілкується з батьком, у тому числі, на виїзді за межі місця проживання дитини.

Крім того, судом встановлено, що дитина з матір»ю проживає у м. Зугресі, позивачі - у м. Сніжному, батько дитини - зареєстрований у м. Сніжному, а фактично проживає у м. Донецьку, де працює у галузі зв»язку.

Що стосується другого способу участі позивачів у вихованні онука: один раз на місяць у вихідний день з суботи до неділі за місцем проживання батька дитини та в його присутності, то апеляційний суд вважає, що в цій частині рішення суду слід скасувати, оскільки як справедливо вказала представник відповідачки в апеляційній скарзі, батько дитини таке питання не ставив, його відносини з дитиною стосовно участі у вихованні та спілкуванні вже врегульовані раніше - укладеною мировою угодою, у даній справі батько дитини є третьою особою.

До того ж, враховуючи вікові особливості дитини, апеляційний суд вважає, що у такому віці - дитині менше трьох років - буде недоцільно переміщати дитину майже на дві доби з ночівлею у незвичному для дитини місці без матері.

Такий же висновок наданий і органом опіки та піклування Харцизької міської ради.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Харцизького міського суду від 15 березня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука задовольнити частково.

Встановити такий порядок спілкування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та участі у його вихованні: протягом 3-х годин два рази на місяць у присутності матері дитини ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з нею за місцем проживання дитини з урахуванням режиму життя дитини.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: