АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

12 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року, -

встановила:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна, посилаючись на те, що під час перебування в шлюбі з ОСОБА_2, ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. З метою уникнення будь-яких спорів стосовно спірної квартири та запобігання порушення її прав, як співвласника, просила визнати за нею право власності на 1/2 її частину.

12 жовтня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з заявою про визнання мирової угоди, за якою з урахуванням прав та інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розділити право власності на спірну квартиру наступним чином: ОСОБА_1 є власницею Ѕ її частини; ОСОБА_3 - ј частини; ОСОБА_2 - ј частини.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року затверджено мирову угоду, що укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за умовами якої постановлено:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1;

2. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1;

3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1;

4. Сторони засвідчують, що після затвердження мирової угоди судом, вони не матимуть будь-яких нерегулюваних майнових питань, що є предметом даної мирової угоди.

Визнано те, що дана мирова угода не суперечить та не порушує прав, свобод, інтересів сторін по справі та будь-яких інших осіб.

У поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що на момент розгляду справи про поділ майна на спірну квартиру було накладено арешт в межах виконавчого провадження з примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку в розмірі 20 000 доларів США. За таких обставин ухвала про затвердження мирової угоди впливає на його права, як кредитора та стягувача. Незалучення банку до розгляду даної справи позбавило банк права відстоювати та захищати свої інтереси в частині звернення стягнення на арештоване майно боржника з метою задоволення своїх вимог.

Представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав.

Відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справ повідомлені належним чином, представник позивача ОСОБА_6 просить слухати справу в її відсутність.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що затвердження вказаної мирової угоди не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Затверджуючи мирову угоду, за якою передається у власність 1/4 частина спірної квартири у власність ОСОБА_3, суд вирішив питання про права та обов'язки особи, що не брала участі в справі та яка на час постановлення оскаржуваної ухвали мала цивільну процесуальну дієздатність.

Під час розгляду справи суд першої інстанції також не з'ясував питання про те, чи порушують умови мирової угоди права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», на користь якого за рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 26 липня 2010 року з ОСОБА_2 та інших осіб стягнуто заборгованість за кредитним договором №05-03К від 14.07.2003 р. в розмірі 4000 доларів США та з ОСОБА_2 за кредитним договором №05-03К від 14.07.2003 р. в розмірі 9502,84 доларів США (а.с.57-59).

Крім того, судом не з'ясовано питання про те, чи були вжиті на час постановлення оскаржуваної ухвали заходи заборони відчуження спірного нерухомого майна та чи було накладено на нього арешт.

Постановляючи вказану ухвалу, укладену між сторонами, суд першої інстанції не звернув уваги на положення чинного законодавства, відповідно до якого суд може постановити ухвалу про визнання мирової угоди, а не про її затвердження. При цьому судом не постановлено ухвалу про закриття провадження по справі, а лише зазначено про роз'яснення сторонам наслідків закриття провадження по справі.

Аналізуючи вказані норми, встановлені судом обставини та зміст оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про затвердження мирової угоди постановлена судом із порушенням норм процесуального права.

За таких обставин у силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання про визнання мирової угоди на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа №22- ц/796/9930/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Мазур  І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.