головуючий в I інстанції Колієв С.А.

Категорія 37 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

_____________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Макіївської міської ради, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1.

З такими вимогами не погодився ОСОБА_2, який в своєму позові до ОСОБА_1 просив визнати право власності на спірну квартиру за ним як спадкоємцем першої черги при спадкуванні по закону.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 березня 2013 року в позові ОСОБА_1 та в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_1, в апеляційній скарзі останній просив скасувати ухвалене в справі судове рішення та постановити нове про задоволення його позову, вказуючи, що суд не врахував всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, зокрема того, що в заповіті ОСОБА_3 розпорядилася на користь позивача пайовими внесками в житлово-будівельному кооперативі, та хоч в заповіті не йшлося про розпорядження правом власності на саму квартиру, визначення волі спадкодавця щодо переходу його права на сплачені пайові внески свідчить про розпорядження правом на спірну квартиру.

Також на думку апелянта судом не враховано того, що оскільки спадкодавець повністю внесла пайовий внесок за квартиру, то до складу спадщини має включатися саме квартира, та враховуючи що позивач звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у суду були всі підстави для визнання за ним права власності на квартиру.

Заслухавши доповідача, за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також за відсутності представника Макіївської міської ради повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать наявні у справі телефонограми та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився заповіт в якому викладено розпорядження заповідача про те, що належні їй пайові внески в житлово-будівельному кооперативі № 6 м. Макіївки «Спутнік-39» вона заповідає онуку ОСОБА_1, та суд виходячи з того, що оскільки на час відкриття спадщини склад спадщини істотно змінився, зокрема право на майновий паї перетворилося на право власності стосовно якого розпорядження не було, зробив висновок про те що спадкування квартири має відбуватися на загальних підставах за законом, з огляду на що в задоволені позову відмовив.

Також суд виходячи з того, що ОСОБА_2 спадщину не прийняв, оскільки не вчинив необхідних дій направлених на прийняття спадщини та не звертався до нотаріальної контори, відмовив в задоволенні його позову.

Рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 не може бути предметом перевірки на предмет його законності та обґрунтованості в апеляційному суді відповідно до положень статті 303 ЦПК України, оскільки не було оскаржено сторонами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та застосував до спірних правовідносин належний закон.

Матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_1 належала згідно реєстраційного посвідчення від 13 вересня 1994 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі довідки про сплату за квартиру виданої житлово-будівельник кооперативом № 39 «Супутник» від 25 червня 1992 року.

Та відповідно до наявного у справі заповіту ОСОБА_3 зробила розпорядження на випадок своєї смерті, та волевиявленням останньої охоплювалася частина майнових прав які були чітко визначені, зокрема в заповіті від 13 вересня 1989 року йшлося про належні заповідачу пайові внески в житлово-будівельному кооперативі № 6 м. Макіївки «Спутнік-39» які вона заповіла онуку ОСОБА_1

До правовідносин щодо спадкування, суд обґрунтовано застосував цивільне законодавство що було чинним на час укладення заповіту, та виходив з того, що відповідно до положень статті 534 Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року кожний громадянин міг залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Також відповідно до статтей 1233, 1236 Цивільного кодексу України, чинного на час відкриття спадщини, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті та визначено що заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому і заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Отже в розумінні наведених норм, здійснюючи належне заповідачу право на заповіт, остання могла на свій розсуд визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом, та оскільки за заповітом спадщину склали саме пайові внески в кооперативі, вірні висновки суду першої інстанції про те, що наявний заповіт забезпечував перехід до спадкоємця саме майнових прав на пайові внески у кооперативі.

Також враховуючи що згідно положень цивільного законодавства чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини /частина 4 статті 1236 ЦК України/ розпорядження викладені в заповіті набувають юридичної сили не на час складання заповіту, а на час відкриття спадщини, та з огляду на те, що на цей час майнові права на пайові внески спадкодавця перетворилися на право власності, вірні висновки суду про те, що фактично спірне майно та право власності на нього заповітом не охоплювалося та за наведених обставин спадкування мало здійснюватись на загальних підставах за законом.

При цьому, письмовими доказами підтверджено що на момент відкриття спадщини істотно змінився склад спадщини, оскільки заповідачем здійснено сплату майнового паю за квартиру у повному обсязі до 25 червня 1992 року, на підставі чого в 1994 році оформлено право власності на квартиру, а отже вірні висновки суду про те, що зазнало трансформації право на заповідане майно.

У той же час, суд враховує, що у заповіті не зазначено волю заповідача на те, щоб усе майно перейшло до спадкоємця ОСОБА_1, також заповідач не висловила свого волевиявлення іншим чином в період з часу оформлення права власності /1994 року/ до часу відкриття спадщини.

Також, обґрунтовані висновки суду першої інстанції з приводу того що саме положення заповіту в тому вигляді в якому заповідач здійснила своє розпорядження підлягали застосуванню.

У зв'язку з наведеним висновки суду про відмову в задоволенні позову ґрунтуються на нормах матеріального права, та узгоджуються із фактичними обставинами у справі, суд дав повну і всесторонню оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону в частині, яка була предметом оскарження та із наведеного необхідно зробити висновок, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: