Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

12 вересня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., розглянувши апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року,

в с т а н о в и в:

Зазначеною ухвалою Оболонський районний суд м. Києва повернув прокурору обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Цією ж ухвалою суд залишив без змін запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою та продовжив строк його тримання під вартою до 19.10.2013 року, залишивши без задоволення клопотання підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_3 про зміну обраного запобіжного заходу.

Не оспорюючи рішення суду щодо повернення обвинувального акта прокурору, підозрюваний ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій висловлює свою незгоду з ухвалою суду в частині залишення без змін запобіжного заходу та продовження строку його тримання під вартою до 19.10.2013 року.

Вивчивши матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та його апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення обвинувального акта прокурору, вважаю, що у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 314 КПК України, за результатами прийнятих судом у підготовчому судовому засіданні рішень, в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала суду про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Будь-які інші рішення суду, у тому числі про які зазначено в ухвалі про повернення обвинувального акта прокурору, зокрема щодо запобіжного заходу відносно підозрюваного, окремому оскарженню не підлягають, якщо це прямо не передбачено КПК України.

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_2, він не оскаржує рішення суду щодо повернення обвинувального акта прокурору, а оспорює лише ухвалу суду в частині залишення без змін обраного відносно нього запобіжного заходу та продовження строку його тримання під вартою до 19.10.2013 року, що, відповідно до ч. 4 ст. 314 КПК України, не може бути предметом оскарження в апеляційному порядку.

У відповідності до вимог, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, у випадках, передбачених цим Кодексом.

Більш того, як прямо передбачено ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

За таких обставин, у відповідності до вимог, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, у відкритті провадження необхідно відмовити, оскільки підозрюваним подана апеляційна скарга на частину судового рішення, яка не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 399 КПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вказана апеляційна скарга подана на частину судового рішення, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.

Суддя Апеляційного суду м. Києва

С.О. Новов

Справа № 11-кп/796/458/2013