У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Оніпко О.В., Хилевича С.В., Рожин Ю.М.

секретар Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на будівельні матеріали.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 16 липня 2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважають, що воно є незаконним та необґрунтованим.

Вказують, що висновок суду про відсутність житла у ОСОБА_3 та її сім'ї є безпідставним, оскільки остання з сім'єю проживає в квартирі по АДРЕСА_2, крім того відповідачка має право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, де зареєстрована разом з неповнолітніми дітьми.

Також, ОСОБА_3 в зустрічному позові визнала той факт, що вона не бажає проживати у спірному будинку. Суд не врахував положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 р. „Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок".

Просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення апеляційного суду Рівненської області від 21 червня 2007 р. за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частини недобудованого житлового будинку АДРЕСА_3; решту 1/3 частину будинку залишено у власності ОСОБА_3

На підставі вказано рішення позивачі зареєстрували своє право власності на 2/3 частки незавершеного будівництва в КП Рівненське БТІ (а.с. 13).

Земельна ділянка, на якій знаходиться спірний будинок належить ОСОБА_3, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 44).

Згідно з вимогами ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1)

_____________________________________________________________________________

Справа № 569/4701/13-ц Головуючий суддя 1 інстанції: Сидорук Є.І.

Провадження № 22-ц787/1587/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї ( п. 4 ч.1 цієї статті).

Судом встановлено, що належна на праві власності ОСОБА_3 1/3 частина спірного будинку не є незначною, спірний будинок не є неподільною річчю і сторони у ньому не проживають, оскільки будівництво не завершено.

Відповідачка на праві власності іншого житла, окрім 1/ 3 частини будинку та 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , не має, отже, припинення права власності ОСОБА_3 на частку у спірному будинку завдасть шкоди її інтересам.

Також, внесена позивачами на депозитний рахунок суду грошова компенсація в розмірі 10 711, 60 грн. не є достатньою для придбання нею іншого житла, окрім того, на отримання компенсації за належну їй 1/ 3 частину будинку відповідачка категорично не згідна.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з наведеного та оскільки позивачами не доведено обставини , що мають значення для справи, підстави для скасування рішення суду першої інстанції та для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді