ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309

УХВАЛА

 

 

13.11.2006

Справа №2-25/15947-2006А

За позовом Військової частини А 2320, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 62)

До відповідача Контрольно-ревізійного управління в АР Крим, м. Сімферополь (95006,                               м. Сімферополь бул. Леніна, 5/7)

про  визнання  частково нечинним рішення.

                                                                                                                            Суддя   Маргарітов М.В

    При секретарі Діланян І.К.  

 П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача  -   Андросенко А.В., ю/к., дов у справі.

Від відповідача  - Чакалова О.Х., гол. спец. ю/к., дов. у справі.  

             

Сутність спору:

    Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання частково нечинним рішення відповідача, викладеного в акті перевірки.

    Відповідно  п. 1 ч. 3  ст. 105 КАС України  адміністративний позов  може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

               Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

    Позивач просить визнати недійсним рішення, викладене в акті перевірки. Однак суд зазначає, що в акті перевірки не може бути визначене рішення органу  владних повноважень, оскільки таке рішення приймається окремим актом індивідуальної дії.

    Крім того, висновки, викладені в акті перевірки не мають яких-небудь правових наслідків для позивача, не змінюють його права та обов’язки, не порушують захищених законом інтересів, а тільки містять міркування робітників відповідача.       

    Таким чином з позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує висновки акту перевірки, здійснені уповноваженими співробітниками Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про дотримання вимог законодавства по використанню готівкових коштів.

    Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення  адміністративного  позову  суд  може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти   іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

                  

По-перше, суд зазначає, що частина 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України не містить таких вимог як визнання неправомірними висновків акту, а по-друге, позивач не довів, що з боку відповідача наявні порушення законодавства при проведенні перевірки та укладанні акту перевірки.       

                 При таких обставинах адміністративному суду не підвідомчі справи по розгляду висновків актів перевірок та відповідно 1 ч. 1  ст. 157 Кодексу адміністративного  судочинства України провадження по справі підлягає закриттю.  

     Також слід зазначити, що обставини по цій справі були встановлені судовим рішенням Господарського суду АР Крим  від 03.08.2004 року по справі № 2-25/6613-2004 з того самого спору та між тими ж сторонами,  яке вступило в закону силу та відповідно ст. 255 Кодексу адміністративно судочинства України є обов’язковим (л.с. 7-11).

     Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження по справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими ж сторонами.        

           На підставі викладеного, керуючись п. п.  1, 4 ч. 1 ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства   України, суд –

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі.

    

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення.

    Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, ухвала вступає в законну силу  через 10 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

    Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Маргарітов М.В.