Справа № 180/1913/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2013 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої Хомченко С.І.
при секретарі Назаренко А.В.
розглянувшиу у відкритому судовому засіданні в м. Марганці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ „Марганецький ГЗК" про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що з 1985 року ОСОБА_1 працював у ПАТ "Марганецький ГЗК" на посаді підземного гірничого робітника. Під час праці позивач захворів хронічним професійним захворюванням. Згідно виписки з історії хвороби № 495/173 від 20.02.2012 року позивачу поставлений діагноз: радикулопатія шийна і попереково-крижова, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу. Все це суттєво вплинуло на його здоров'я. Він постійно отримував амбулаторне лікування, періодично лікувався на стаціонарі. Протягом останніх років стан його здоров'я значно погіршився.
05 березня 2009 року профпатологічною МСЕК м. Кривий Ріг НІІ гігієни праці та профзахворювань йому було встановлено 65 % стійкої втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи.
Фондом соціального страхування було призначено та виплачено передбачені законодавством компенсації в зв'язку із ушкодженням здоров'я.
Внаслідок професійного захворювання та ушкодження здоров'я в ПАТ "Марганецький ГЗК" йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в моральних та фізичних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку із ушкодженням здоров'я він повинен приймати ліки, проходити лікування. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у 10000 грн., яка повинна компенсувати усі його хвилювання, душевні та фізичні страждання, відпочинок від усього пережитого.
Тому просить суд стягнути на його користь з ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., на підставі ст. 237-1 КЗпП України.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача - ПАТ „МГЗК" позов не визнав та пояснив, що вини підприємства немає, позивача було попереджено про шкідливі умови праці, позивач свідомо йшов на ці умови, свідомо погіршував стан здоров'я та психічний стан. Його ніхто не примушував працювати в шкідливих умовах, підприємство його забезпечувало засобами захисту.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ "МГЗК".
Як вбачається з акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13.02.2008 року, ОСОБА_1 працював в умовах шкідливого впливу. Професійне захворювання виникло за таких обставин: важка фізична праця, робота в умовах несприятливого мікроклімату, шуму, пилу, вібрації.
В результаті професійного захворювання ОСОБА_1 довгий час знаходився на лікуванні, лікувався амбулаторно та стаціонарно, що підтверджується медичними документами.
Згідно висновку МСЕК, 05.03.2009 року позивачу встановлено 65 % втрати працездатності, визнано інвалідом 3 групи та поставлений діагноз: радикулопатія шийна і попереково-крижова, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу..
З 2001 року обов'язок відшкодування шкоди, в тому числі моральної, покладено на ФССНВВ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Законом України про Державний бюджет на 2007 рік зупинялася дія в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей абзацу 4 ст. 1, підпункту «е» ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 з п. 3 прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і водночас доповнено цей пункт таким абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року».
Згідно абз. 9 пункту 5 Рішення Конституційного суду України №20-рп/2008 (справа про страхові виплати), саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Таким чином, спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров"я умовах та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вина відповідача ПАТ „МГЗК" полягає у порушенні законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, несприятливому мікрокліматі, вібрації, пилу і т. п., що призвело до хронічного професійного захворювання позивача.
За моральну шкоду, заподіяну працівнику під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки професійне захворювання змінило його звичний образ життя та життєві зв'язки, принесло в його життя біль, страждання, нервове напруження, йому прийшлося повністю змінити своє життя, виключивши тяжку працю, а звідси змінилося відношення і у сім'ї.
Таким чином, згідно ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України відшкодувати позивачу моральну шкоду повинен ПАТ „МГЗК".
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує душевні, психічні та моральні страждання, які спричинені позивачу професійним захворюванням, тяжкість вимушених змін, і оцінюючи дослідженні у судовому засіданні обставини приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 6500 грн., в решті позову необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 57,58,59,212, 214 ЦПК України, 237-1 КЗпП України, 1168 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6500 гривень.
В решті позову відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір на користь держави у розмірі 114 грн. 70 коп..
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: