Справа №639/7288/13-к

Провадження №1-кп/639/307/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машура Г.І.,

за участю: прокурора - Ачкасовій С.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500002116 від 13 серпня 2013 року, згідно якого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий 18.01.2011 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185, ч.1 ст.71,72 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно постанови Первомайського районного суду м.Харкова від 29.11.2011р. звільнений умовно-достроково за ст.81 КК України на невідбуту частину строку покарання 7 місяців 19 днів, не зареєстрований, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2013 року о 14 годині 00 хвилин гр.ОСОБА_2, знаходячись у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки таємно викрав шифер в кількості 21 одиниці, що належить гр. ОСОБА_1, 1981 р.н., який мешкає за адресою АДРЕСА_1.

Після скоєння крадіжки гр.ОСОБА_2 з місця події зник, а викрадене майно звернув на свою користь, продавши його громадянину ОСОБА_3 Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №2562 від 15.08.2013 року гр.ОСОБА_2 своїми діями завдав матеріальної шкоди в сумі 525 грн.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

22 серпня 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 42, 56, 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення. Згідно з укладеною угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 заподіяну шкоду потерпілому ОСОБА_1 відшкодував у повному обсязі. Сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки та встановленням обов'язків, що передбачені ст.76 ч.1 п.3, 4 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органами досудового слідства кримінальному правопорушенні (злочину) та погоджується на призначення узгодженого покарання. Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілий під час підготовчого судового засідання просив суд затвердити угоду, підтвердив той факт, що матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, зокрема вимогам ст.ст.65, 75, 76, 185 КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілим - права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному злочині. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненного злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення. Також суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов'язки, що передбачені п.п. 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Судові витрати по справі суд стягує з ОСОБА_2 відповідно до ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 22 серпня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220500002116, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього зобов'язання передбачені п.п. 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по кримінальному провадженню - шифер шестихвильовий у кількості 21 шт., повернути потерпілому ОСОБА_1 як законному власнику (к/п, а.с.68).

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-товарознавчу експертизу в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 40 копійок, шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, код доходів 24060300, з відміткою виду платежу "за експертні послуги" (к/п, а.с.41).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя В.О.Курило