Справа № 22-10256/2006р.                       Головуючий в 1 інстанції Тимошенко О.О.

Категорія 21                                             Доповідач Стельмах Н.С

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Ствріновій Ю.М., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Донбасенерго", відділенню ФСС в Мар"їнському районі Донецької області, відділенню ФСС в Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування шкоди   і

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС в Мар"їському районі Донецької області оспорює обгрунтованість судового рішення, яким його зобов'язано прийняти від ОСОБА_1 документи щодо виробничої травми та стійкої втрати внаслідок неї працездатності, нарахувати і сплачувати відшкодування шкоди з 15 грудня 2003 року, і ставить питання про його скасування та повернення справи на новий розгляд, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, а також представник ВАТ „Донбасенерго" за довіреністю Шестаченко К.В. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити і залишити без зміни судове рішення, а представник відділення ФСС в Центрально-Міському районі м. Горлівки за довіреністю Степанов О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати судове рішення і справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

В грудні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до підприємства автомобільного транспорту „Донбасенерго" та Донецького обкому профспілки енергетиків (а.с.4-8 т.1), в наступному уточнив сторони і вимоги : в березні 2002 року визначив 3-ю особою на стороні відповідача також відділення ФСС в Мар"їнському районі Донецької області (а.с.З т.1), в серпні 2002 року визначив відповідачем також профком Кураховської ТЕС ТОВ „Східенерго" (а.с.94 т.1), у вересні 2002 року визначив 3-ми особами на стороні відповідача також санаторій-профілакторій Кураховської ТЕС та Донецьке обласне відділення ФСС (а.с. 140), в січні 2003 року визначив відповідачем також Кураховську ТЕС ТОВ „Східенерго".

Позивач зазначав, що він з 1971 року працював головним лікарем санаторія-профілакторія Кураховської ГРЕС.

У 1975 році при виконанні службових обов'язків з ним трапився нещасний випадок.

20 листопада 1986 року при виконанні службових обов'язків з ним вдруге трапився нещасний випадок, про що складено акт за формою Н-1 від 27 листопада 1986 р. (а.с. 12-13 т.1).

Висновком МСЕК від 30.08.1993 року в нього встановлено 50% втрати працездатності, з яких 25 % за каліцтва 1975 р. і 25% за каліцтва 1986 року.

Висновокм МСЕК від 1 березня 1995 року в нього встановлено 70% втрати працездатності, з яких 25% за каліцтва 1975 р. і 45% за каліцтва 1986 р.

До 1 березня 2001 року суми у відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, сплачувало підприємство автомобільного транспорту „Донбасенерго", як власник джерела підвищеної небезпеки, яким було спричинено шкоду.

З вказаного часу відповідач припинив проводити відповідні виплати у відшкодування шкоди.

Тому позивач просив визначити відповідача за його вимогами, зобов'язати ПАТ „Донбасенерго" передати його справу про відшкодування шкоди відділенню ФСС у Мар"їнському районі Донецької області або профкому Кураховської ТЕС ТОВ „Східенерго" для наступної передачи вказаному відділенню ФСС, розрахувати належні йому до виплати суми і стягнути заборгованість з них та щомісячні платежі з відповідачів, а також стягнути певну суму у відшкодування моральної шкоди за порушення його права на отримання відшкодування шкоди.

В додаткових позовних заявах від 27 січня 2003 р. (а. с.159,т.1) та 11 серпня 2003 р.(а.с.224-228 т.1) ОСОБА_1 просив суд зобов'язати Кураховську ТЕС ТОВ „Східенерго" скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок 20 листопада 1986 року з дотриманням вимог законодавства, стягнути з Кураховської ТЕС ТОВ „Східенерго" на його користь заборгованість з сум у відшкодування шкоди за період з 1 березня 2001 року та у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., а також встановити відповідача у визначеному ним колі юридичних осіб за реорганізацією та особливостями умов роботи установи, в якій він працював і стягнути на його користь щомісячне відшкодування шкоди і відшкодувати витрати на правову допомогу.

В додатковій позовній заяві від 8 вересня 2003 року (а.с. 247-252 т.1) ОСОБА_1 аналогічні вимоги заявив до ВАТ „Донбасенерго" та відділення ФСС у Мар"їнському районі Донецької області.

В додатковій позовній заяві від 27 листопада 2003 року (а.с.268-270 т.1) та розрахунку до неї (а.с. 131 т.2) позивач аналогічні вимоги заявив до санаторія-профілакторія „Дружба" Кураховської ГРЕС і додатково просив заборгованість з відшкодування шкоди з квітня 2001 р. в сумі 10551,35 грн. та щомісячні платежі в сумі 413,36 грн. з 1 вересня 2006 року стягнути на його користь з відділення ФСС у Мар"їнському районі Донецької області.

15 грудня 2003 року санаторієм-профілакторієм Кураховської ТЕС складено другий акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що трапився з ОСОБА_1 20 листопада 1986 року (а.с. 273-274 т.1).

Справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями.

Рішенням Мар"їнського районного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року зобов'язано відділення ФСС в Мар"їнському районі Донецької області прийняти від ОСОБА_1 документи про каліцтво на виробництві та втрату працездатності, нарахувати і сплачувати позивачеві суми у відшкодування шкоди починаючи з 15 грудня 2003 року.

Зазначено також, що провадження в справі за позовом ОСОБА_1 в іншій частині закрито відповідно до його заяви.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участьу справі і розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

При вирішенні цієї справи судом не розглянуто всі позовні вимоги і не визначено та не притягнуто до участі в розгляді справи особу, яка є відповідачем.

Зокрема, судом взагалі не викладено в судовому рішенні і не розглянуто позовні вимоги щодо визначення розміру і стягнення заборгованості та щомісячних платежів з сум у відшкодування шкоди.

В матеріалах справи відсутні заява позивача про відмову від цих позовних вимог і відповідна ухвала суду щодо вирішення такого питання згідно з вимогами ст. ст. 205, 206 ЦПК України.

Тому є незрозумілим посилання в рішенні на закриття провадження в справі за заявою позивача щодо частини його позовних вимог та ще й без зазначення якої конкретно їх частини.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" якщо справи про страхові виплати розглядають вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, страхові виплати провадяться з дня звернення.

З позовом до відділення ФСС ОСОБА_1 звернувся в березні 2002 року (а.с. З т.1), а чи звертався і якщо так, то коли з відповідною заявою про відшкодування шкоди безпосередньо до відділення ФСС судом не з'ясовано.

Тому не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить вказаному висновку суду про закриття провадження в справі щодо вимог про відшкодування шкоди покладення на відділення ФСС обов'язку розрахувати і сплатити позивачеві суми у відшкодування шкоди з 15 грудня 2003 року.

Крім того судом встановлено, що відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року (а.с. 12-13 т.1) з ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків головного лікаря санаторія-профілакторія Кураховської ГРЕС 20 листопада 1986 р. об 11-30 год. трапився нещасний випадок.

Висновками МСЕК від 30.08.93 р. (а.с.31 т.1) та від 1.03.1995 р. (а.с.27 т.1) позивача визнано інвалідом 2 групи з встановленням 70% втрати працездатності безстроково, у тому числі 45 % втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва 1986 року.

Відшкодування позивачеві шкоди, спричиненої каліцтвом з листопада 1995 року до березня 2001 року відповідно до постанови президії Донецького обкому профспілки працівників енергетики та ЕТП проводило ПАТ „Донбасенерго", не у зв'язку з трудовими відносинами, а як власник джерела піідвищеної небезпеки, що спричинило шкоду (а.с. 17-20, 23-26 т.1).

З матеріалів справи також вбачається, що вказаний санаторій-профілакторій був державною власністю в особі Кураховської ГРЕС, в наступному Кураховської ТЕС ВАТ „Донбасенерго" (а.с. 42, 79 т.1), оскільки його збудовано СУ Кураховської ГРЕС і введено в експлуатацію в грудні 1978 року, зараховано на її баланс і відповідно до чинного на той час законодавства передано у безкоштовне безстрокове користування профспілковій організації (а. с. 38-41, 101-102, 105-109, 119-125, 128-137, 166 т.1).

З 1 листопада 2001 року власником санаторія-профілакторія на підставі свідоцтва про придбання цілосного майнового комплексу Кураховської ТЕС від 4 травня 2001 року є ТОВ „Техремпоставка", яке за договором від 10 січня 2002 року передало вказаний цілисний майновий комплекс в оренду ТОВ „Східенерго" (а.с. 166, 212-216 т.1).

За вказаним договором орендар не відповідає за боргами орендодавця (а.с. 214).

Таким чином, при вирішенні позову щодо визначення розміру і стягнення заборгованості з сум у відшкодування шкоди з 1 березня 2001 року до 20 березня 2002 p., коли позивач заявив вимоги до відділення ФСС у Мар"їнському районі Донецької області (а.с. З т.1), суд повинен був визначити і притягти до участі в справі відповідачем правонаступника Кураховської ТЕС ВАТ „Донбасенерго".

Таким правонаступником за матеріалами справи з врахувванням конкретних умов відчуження цілосного майнового комплексу Кураховської ТЕС ВАТ „Донбасенерго", документи про які судом не витребувано і не досліджено, можуть бути ВАТ „Донбасенерго", новий власник Кураховської ТЕС - ТОВ „Техремпоставка" або ТОВ „Соціс" (а.с. 271 т.1).

Вказану особу судом не встановлено і до участі в розгляді справи не притягнуто, але ухваленим по ній рішенням вирішено питання щодо прав та обов'язків такої особи.

З врахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС у Мар"їнському районі Донецької області задовольнити, рішення Мар"їнського районного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року СКАСУВАТИ, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.