Справа №22-10343 Категорія- 5

Головуючий 1 інстанції - Щербак Ю.В. Доповідач -Бабенко П.М.

УХВАЛА іменем       України

21 листопада 2006 року  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - Пономарьової О.М.

суддів: Бабенка П.М., Сіянової С.В.

при секретарі-  Баклановій Ю.В..

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу   за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас» ( далі-ТОВ) про витребування частки у майні,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь частку у майні товариства, а також частку прибутку, одержаного у

2005 році, посилаючись на те, що він був учасником ТОВ, 11 березня 2005 року його виведено із складу учасників ТОВ, але відповідач відмовився сплатити його частку у майні товариства.

За рішенням   Олександрівського районного суду Донецької області від 12 серпня

2006 року позов задоволено . З відповідача стягнуто на користь позивача належну йому долю у майні ТОВ в сумі 38 925, 15 грн., частку у прибутку ТОВ в сумі 647,90 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн., витрати на судовий збір в сумі 395, 73 грн., всього на суму 40 468 грн.78 коп..

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що ТОВ має довгострокову дебіторську заборгованість в сумі 434 000 грн. , яка є безнадійною. Також не враховано,що баланс підприємства та інші фінансові звіти за 2005 рік не затверджені загальними зборами засновників ТОВ, тому суд невірно визначив вартість частини майна товариства, яку слід було стягнути на користь позивача.

Крім того, суд фактично не з'ясував розмір статутного фонду відповідача, зважаючи на те ,що позивач сплатив лише 700 грн. до статутного фонду товариства замість 1350 грн. При цьому суд самостійно розрахував частину внеску позивача до статутного фонду, змінивши положення установчих документів ТОВ , чим порушив суспільні інтереси.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення скарги, вважаючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін , з таких підстав:

Згідно із ст.54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно ,передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Судом встановлено, що позивач був учасником ТОВ «Донбас», з якого він вийшов за рішенням зборів учасників ТОВ від 5 березня 2005 року.

Позивач зробив внесок у статутний фонд товариства в сумі 700 грн., що складає 3,41 відсотків статутного капіталу ТОВ в сумі 20 500 грн.

Станом на 01.01.2006 року і надалі баланс підприємства затверджений не був, позивачеві на його вимогу відмовлено у сплаті його частки у майні товариства, яка складає 38925,15 грн. Також відмовлено у сплаті частини прибутку ТОВ, яка складає 647,90 грн.

Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні поясненнями сторін, статутними документами , балансом підприємства станом на 1 січня 2005 року та станом на 1 січня 2006 року , звітами про рух грошових коштів, про власний капітал, про фінансові результати, які надіслані органам статистики, а також протоколом установчих зборів, протоколом зборів учасників ТОВ від 05.03.05 року та іншими документами. ( а.с.7,15, 24,25-30,31-33,59-61)

Оскільки у зазначені законом строки відповідні частки у майні товариства та у прибутку позивачеві не сплачені, суд першої інстанції обґрунтовано послався на баланс товариства, який хоча і не затверджено, але ним відповідач користується у своїй діяльності, при наданні офіційної інформації, в тому числі до органів статистики.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку та надійшов до до правильного висновку про обгрунтованість вимог позивача та задоволення його позову.

Доводи відповідача про те ,що нібито рішенням суду змінені положення установчих документів ТОВ та порушені суспільні інтереси спростовуються протоколом зборів учасників ТОВ, з якого убачається, що саме за цим рішенням зроблено перерозподіл статутного фонду ТОВ згідно внесків учасників ТОВ після виключення з ТОВ позивача.( а.с. 101-103).

Також доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги кредиторську та дебіторську заборгованість відповідача є безпідставними, оскільки ця заборгованість закладена саме в активах та пасивах балансу, з різниці яких суд виходив при нарахуванні частки позивача.

Інші апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, скільки вони не ґрунтуються на законі.

Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307 , ч.1 ст.308, ст..ст.313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу  ТОВ «Донбас» відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.