Справа №22-10435 Категорія 21
Головуючий 1 інстанції-Шипович В.В. Доповідач -Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
21 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - Пономарьової О.М.
суддів: Бабенка П.М.,Кіянової С.В.
при секретарі- Баклановій Ю.В..
за участю представника відповідача ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: У липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з профзахворюванням, в сумі 60 000 грн., обґрунтовуючи позов тим, що він під час виконання трудових обов'язків на підприємствах вугільної промисловості у 1970,1980, 1983 роках отримав каліцтва, йому вперше за висновком МСЕК у 2004 році встановлено 25% втрати професійної працездатності. Крім того, за висновком МСЕК від 01 березня 2006 року за сукупністю каліцтва та професійного захворювання йому встановлено 60% втрати професійної працездатності, з них вперше за профзахворюванням -35%.
За рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 жовтня 2006 року позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначив, що суд не врахував, що п.27 ст.?7 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо виплат на відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві або профзахворювання,, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та що позивач не надав суду достовірних доказів спричинення йому моральної шкоди, суд неповно встановив обставини справи ,не надав належної юридичної оцінки доказам у справі, що позивачеві відшкодовується втрачений заробіток та сплачено одноразову допомогу, чим відшкодована моральна шкода. При визначенні розміру відшкодування суд не врахував вказаних обставин. Також зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду за вказаними вимогами.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарга підтримала.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити з таких підстав:
Згідно із ст.ст.21,28,34 Закону України ,.Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.
Відповідно до ст..23 ЦК України та п.З Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може полягати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги справедливості та розумності.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач перебував в трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, в тому числі з шахтою ім.. Румянцева з 1959 року по 03.01.2000 року, працюючи підземним гірничоробітником..
В результаті шкідливих умов праці позивач отримав профзахворювання-пневмоконіоз.
За висновком МСЕК від 01 березня 2006 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.
У зв'язку із профзахворюванням та втратою працездатності позивач зносить фізичні та душевні страждання, оскільки постійно відчуває фізичну біль від кашлю, задуху, слабкість, швидку втому. Він вимушений залишити роботу та додавати додаткові зусилля для організації свого життя та постійно лікуватись, втрачена надія на відновлення здоров'я.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як письмовими доказами ( даними трудової книжки, актом розслідування професійного захворювання висновками Донецької ОКБП та МСЕК,виписками з лікарняних карток) ,так і поясненнями сторін в судовому засіданні .
За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Проте визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не врахував в достатній мірі вимог ст..23 ЦК України та п.З Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року , та визначив розмір відшкодування, який не відповідає характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення його здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення , без врахування вимог розумності та справедливості.
Так суд не врахував ,що відповідач звільнився з шахти за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП у зв'язку з переходом на пенсію за віком, але продовжував працювати в іншому підприємстві ,що відповідачеві протипоказана праця лише у підземних умовах в контакті з пилом, тяжка фізична праця, , що відповідач відшкодував позивачеві одноразову допомогу, призначив та сплачує щомісячно страхові платежі, чим відшкодовується втрачений заробіток позивача.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідним знизити розмір відшкодування моральної шкоди до 12 000 грн., що є справедливою сатисфакцією для позивача.
Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки до закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказаним законом не обмежені строки звернення до суду за вирішенням вказаного спору.
Інші доводи апеляційної скарги також не основані на законі, тому апеляційний суд не приймає їх до уваги.
Керуючись ст..23 ЦК України, ст..ст. 21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрат) працездатності", , ст.303, п.2 ч.1 ст.307 , п.З ст..309 , ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області задовольнити частково..
Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 жовтня 2006 року змінити.
Зменшити розмір стягнутої на користь ОСОБА_2 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області суми на відшкодування моральної шкоди з 20 000 до 12 000( дванадцяти тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.