Судове рішення #31967683

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620


УХВАЛА


"10" вересня 2013 р. Справа № 906/1198/13.


Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Соловей Л.А.,


за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 31.01.2008р.;

від відповідача: ОСОБА_2 фізична особа;

ОСОБА_3, адвокат;


розглянувши справу за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Житомир)

до: Фізичної особи ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 43310,68грн.,


ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з нього 43310,68грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.09.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання надали відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначають, що даний позов не підвідомчий розгляду господарським судом Житомирської області, оскільки заборгованість, яку просить стягнути позивач на свою користь, виникла на підставі договору оренди від 01.01.2013р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та громадянином - фізичною особою ОСОБА_2, який не має статусу юридичної особи. Вважають, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства (а.с.35).


Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Вказаного висновку суд дійшов з наступних підстав.

Як встановлено судом, договір оренди №1306 нежитлового приміщення (будівлі) від 01.01.2013р. (на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 43310,68грн.) укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позивач) та фізичною особою ОСОБА_2 (відповідач), який не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Як визначено частиною 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що діюче законодавство не передбачає можливості розгляду господарським судом справ за позовними заявами до відповідача (відповідачів), які не є юридичними особами чи фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених ч.4 ст.12 ГПК України (справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером).

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 12 ГПК.

Даний спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

За змістом п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у частині, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).

Враховуючи ту обставину, що відповідачем у даній справі є фізична особа ОСОБА_2, з огляду на зміст статей 1, 21 ГПК України, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки фізична особа ОСОБА_2 у даних правовідносинах не може бути учасником господарського процесу.

У пункті 5.1 постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений позивачем, поверненню не підлягає і покладається на позивача.


Керуючись п.1, ч.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, господарський суд


УХВАЛИВ:


Провадження у справі припинити.


Суддя Соловей Л.А.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація