АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б.

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_4 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей Герцаївської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 1 червня 2013 року,

встановила:

У січні 2013 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом в інтересах неповнолітніх дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 травня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки №0058/08/25-СLNv/S-1. За умовами даного договору іпотекодавець передав у заставу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 243,10 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1300 га за адресою АДРЕСА_1 Договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Герцаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний номер 1168.

Посилалася на те, що на момент укладення оскаржуваного договору в будинку були зареєстровані та проживали малолітні діти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

№22ц-1008/2013 рік Головуючий у 1 інстанції Костишин Н.Я.

Категорія 19/27 Доповідач Чупікова В.В.

ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зазначала, що на момент передачі в іпотеку нерухомого майна, право на користування яким мали неповнолітні діти, дозвіл на вчинення відповідного правочину органом опіки та піклування не надавався..

Враховуючи наведене, просила суд визнати недійсним договір іпотеки №0058/08/25-СLNv/S-1 від 28 травня 2008 року будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під будинком за цією адресою, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зобов'язати приватного нотаріуса Герцаївського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек відповідні зміни, пов'язані з визнанням недійсним договору іпотеки, скасувати накладені нею заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №1169 та №1170, які були предметом договору іпотеки.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 1 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей в апеляційній скарзі просить рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 1 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, та при порушенні норм матеріального права.

Вважає, що суд неправильно застосував факт обізнаності позивачки з умовами договору, її усвідомлення вчинків та волевиявлення. Зокрема, позивачка зазначає, що на момент укладення договору іпотеки перебувала на останніх тижнях вагітності, а тому підписувала всі документи, які просив її чоловік, не читаючи.

Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що на момент укладення оскаржуваного договору неповнолітні діти проживали за адресою АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою ЧКОБТІ від 04.04.2013 року №683, а також не взятою до уваги судом копією витягу з погосподарської книги за 2001 - 2005 роки, в якій зазначено склад сім'ї.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_8

апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача ОСОБА_9 апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити з підстав, викладених в запереченнях, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір іпотеки укладений відповідно до положень цивільного

законодавства України, при укладенні спірного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були ознайомлені з його умовами, та засвідчили, що неповнолітні діти не користуються нерухомим майном, яке передається в іпотеку, а тому права неповнолітніх дітей не порушені та немає підстав для визнання договору недійсним. Також суд виходив з того, що оскільки відмовлено в задоволенні позову про визнання договору іпотеки недійсним то не підлягає до задоволення вимога щодо зобов'язання приватного нотаріуса Герцаївського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек відповідні зміни, пов'язані з визнанням недійсним договору іпотеки, скасування накладених нею заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №1169 та №1170.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд першої інстанції прийшов неповно з'ясувавши обставини справи, що мають значення для справи та порушуючи норми матеріального права, що відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

По справі встановлено, що 28.05.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки, за умовами якого предметом іпотеки були: будинок загальною площею 243,10 кв.м., в тому числі житловою площею 86,50 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, та земельна ділянка площею 0,13 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 які належали відповідачу ОСОБА_4 на праві власності(а.с.15).

На час укладення договору іпотеки відповідач ОСОБА_4 був одружений, мав двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.7-8,12-13,15).

Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно чи тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Частиною 2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.156 ЖК України встановлено, що діти - члени сім'ї власника жилого приміщення мають право користування жилим приміщенням нарівні з власником цього приміщення.

Із ксерокопій паспортів позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4 на а.с.7,8, довідок Герцаївської РС УДМС України в Чернівецькій області на а.с.144, 25 убачається, що місце проживання останніх зареєстроване в АДРЕСА_1 відповідно з 18.11.1997 року та з 14.12.1991 року.

Довідкою виконавчого комітету Острицької сільської ради Герцаївського району, яка надана на виконання ухвали суду першої інстанції від 28.03.2013

року про забезпечення доказів, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 з 2004 року по даний час(а.с.78). Викладені у даній довідці обставини щодо постійного проживання дітей в будинку, який є предметом іпотеки, на час укладення договору іпотеки об'єктивно підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні в суді першої інстанції та довідками Чернівецької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №28, сімейного лікаря на а.с.145,146, які були долучені до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Так, з довідки Чернівецької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №28 вбачається, що неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчалися в даній школі з 2002 року по 2013 рік і в цей період часу місцем проживання їх значився АДРЕСА_1

Згідно довідки лікарської амбулаторії №70 від 2.09.2013 року огляд дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сімейним лікарем в період часу з 2006 року по 2010 рік включно проводився за адресою: АДРЕСА_1

Записами в обліковій картці об'єкта по господарського обліку на а.с.93-94, яка заповнена відповідно до вимог Інструкції з ведення по господарського обліку в сільських, селищних та міських радах, встановлено, що сторони та їх неповнолітні діти спільно проживали в домогосподарстві за вищевказаною адресою, місяця проживання не змінювали.

Заперечуючи проти позову та доводів апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_9 посилається на п.2.1. оспореного договору іпотеки, довідку №436 від 23.05.2008 року та заяви позивачки ОСОБА_1 на адресу нотаріуса.

Твердження іпотекодавця ОСОБА_4 в розділі №2 договору іпотеки від 28.05.2008 року про відсутність дітей, зареєстрованих в будинку, який є предметом іпотеки, та про відсутність у дітей права користування, проживання в цьому будинку за наявності інших доказів про постійне місце проживання дітей у спірному будинку свідчить про недобросовісність дій їх батька з метою одержання кредиту в банку.

В своїх заявах на адресу приватного нотаріуса позивачка ОСОБА_1 не повідомляла про те, що її неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають права користування будинком , що передається в іпотеку(а.с.44, 45).

Відомості в довідках на а.с.48,49 щодо не проживання неповнолітніх дітей в с.Остриця в будинку, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні в суді першої інстанції, довідками виконавчого комітету сільської ради №139, 142, які долучені до матеріалів справи на підтвердження доводів апеляційної скарги. Вказаними довідками встановлено, що в 2008 році за №436 та №814 видавалися довідки про склад сім'ї та адресу проживання відносно осіб, які не беруть участь у справі (а.с.142,143).

У п.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» зазначено, що згідно зі ст.32 ЦК України, ст.177 СК України та ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що станом на час укладення договору іпотеки - 28.05.2008 року, та на час звернення позивачки ОСОБА_1 до суду за захистом прав неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останні мали право постійного користування будинком АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів наявність у них іншого постійного місця проживання.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Таким чином, одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки або особи, як їх замінюють, без дозволу органів опіки та піклування, - є договір іпотеки відносно жилого будинку, право користування яким мають діти.

28.05.2008 року відповідач ОСОБА_4- батько неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, уклав правочин, що суперечить правам та інтересам дітей, а тому відповідно до ст.215, 203 ЦК України є підстави для визнання вказаного договору іпотеки недійсним.

З врахування наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у частині визнання договору іпотеки недійсним підлягає задоволенню.

Ст.ст.15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З тексту договору іпотеки від 28.05.2008 року на а.с.17 вбачається, що у зв'язку з посвідченням укладеного договору іпотеки приватним нотаріусом ОСОБА_5 накладається заборона відчуження зазначеного в договорі житлового будинку та земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1 Вказана заборона зареєстрована в реєстрі №1169,1170.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняться у

разі визнання договору іпотеки недійсним.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат», п.п.5, 6 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року №296/5 визначено, що нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про визнання недійсним договору іпотеки, про зняття заборони відчуження вчиняється відмітка на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса. Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсним договору іпотеки є підставою для вчинення нотаріусом визначених законом дій по зняттю заборони відчуження майна. Позовні вимоги про зобов'язання приватного нотаріуса Герцаївського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек відповідні зміни, пов'язані з визнанням недійсним договору іпотеки, про скасування накладених нею заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №1169 та №1170, які були предметом договору іпотеки, є передчасними, не підлягають до задоволення, оскільки на час звернення до суду приватний нотаріус прав позивачів не порушив. Крім цього, приватний нотаріус ОСОБА_5 не була злучена до участі у справі, як відповідач.

На підставі ст.ст.15,16, 29, 203, 215 ЦК України, ст.ст.18,17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.156 ЖК України, п.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», ст. 74 Закону України «Про нотаріат», п.п.5, 6 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року №296/5 та керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 1 червня 2013 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки №0058/08/25-СLNv/S-1 від 28 травня 2008 року будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під будинком за цією адресою, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Герцаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним №1168.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: