АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/9742/2013 Головуючий у І інстанції - Леонтюк Л.К.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Густі В.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, Дарницький районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Києві, КП «Дирекція замовник з управління житловим господарством в Дарницькому районі м. Києва», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 Свої вимоги мотивувала тим, що фактично відповідач з 1993 року в зазначеній квартирі не проживає, вибувши разом з чоловіком на постійне місце проживання у приватний будинок АДРЕСА_2 в спірній квартирі приживає позивач разом із сином ОСОБА_4, самостійно сплачує всі комунальні платежі.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з' ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, рішення першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з ордером на жиле приміщення № 54573 серії «Б» від 1.03.1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Харківської районної ради народних депутатів від 13.12.1988 року № 596, квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 на сім'ю із трьох осіб - вона, чоловік та дочка ОСОБА_2 (а.с. 6).
Після одруження позивач разом зі своїм чоловіком за згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали проживати в квартирі АДРЕСА_1 а з 1993 року, коли позивач була вагітною, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 переїхали до приватного будинку АДРЕСА_2
В січні 1994 року у позивача народився син ОСОБА_4, який був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1
В 2004 році ОСОБА_5 помер ( а.с.9)
Згідно з довідкою Ф-3 від 1.03.2013 року, виданою КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством м. Києва» в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Договір найму укладений з ОСОБА_3 (а.с. 54). Квартира не приватизована.
Згідно ст. 107 ч.2 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сімї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач не проживає в спірній квартирі періодично, іншого постійного місця мешкання ОСОБА_3 не має.
Періодично мешкаючи в с.Кириївщина, ОСОБА_3 із реєстрації в спірній квартирі не знялася, постійно отримує пенсію за адресою спірної квартири, що свідчить про те, що вона вважає квартиру АДРЕСА_1 своїм постійним місцем мешкання, так як пенсійну справу до Бориспільського району не перевела.( а.с.84)
23 листопада 2005 року ОСОБА_3 на підставі Договору дарування житлового будинку подарувала будинок АДРЕСА_2 своїй дочці ОСОБА_2 ( а.с.88), що на думку колегії суддів також свідчить про те, що ОСОБА_3 не вважає будинок своїм постійним місцем проживання.
Відповідач здійснила передплату газети «Аргументи і факти» на 2013 рік по АДРЕСА_1 , проходила лікування в м.Києві, зверталася до органів внутрішніх справ та до суду із проханням вселити її до спірної квартири, що також свідчить про те, що інтерес до житла відповідачкою не втрачено.
За таких обставин суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницькогорайонного суду м.Києва від 4 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :