АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

факс 284 15 77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

№ 22-ц/796/10487/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2013 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позов ОСОБА_2 має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з позовом, в якому просить зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Посилається на те, що арешт на належну їй частку квартири накладений державним виконавцем помилково, оскільки боржником за виконавчим листом є на вона, а інша особа, з якою співпадає її прізвище, ім'я та по-батькові.

03 червня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва було відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 з тих підстав,що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Звертаючись до суду в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_2 оскаржує дії державного виконавця та просить зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.

Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до пункту 1 частини статті 17 Кодексу адміністративного судочинства і України відносяться до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_2.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді