Головуючий суду 1 інстанції - Комплєктова Т.О.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 428/241/13-ц

Провадження № 22ц/782/3504/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія»на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2013 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и л а :

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» / далі - ТОВ «УДК» / подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив,що 23.06.2011 року між ТОВ «УДК» та ОСОБА_2 укладено договір постачання. Згідно з накладною №999 від 23.07.2012 р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 199 148,42 гривень, однак на день подання позову не виконав обов'язку щодо оплати отриманого ним товару у встановлений договором строк. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, судові витрати покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття позовного провадження, суддею суду першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу.

Звернувшись з апеляційною скаргою, ТОВ «УДК» посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування ухвали та передачі питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відмовляючи у відкритті позовного провадження у справі за вказаною позовною заявою, суддя послався на те, що спір між сторонами підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки відповідач за позовом перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м.Сєвєродонецьку як фізична особа-підприємець та між сторонами укладено господарський договір.

За наслідками розгляду апеляційної скарги,колегія суддів визнала, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦПК України, яка передбачає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

Як вбачається з ксерокопії договору постачання / а.с.19/, доданої до апеляційної скарги, вказаний договір укладений між постачальником: товариством з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» та покупцем : фізичною особою ОСОБА_2.

Відповідно до п.1.1 договору, який передбачає предмет договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, як фізичної особи, роздрібну партію товару, а покупець зобов'язується як кінцевий споживач прийняти товар для власного використання без наміру подальшого продажу та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,розірванні і виконанні господарських договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору,визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства/ ч.1 ст.180 Господарського кодексу України , що передбачає істотні умови господарського договору

Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між

суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З огляду на викладене, зазначений договір не є господарським і між позивачем та відповідачем на підставі договору виникли відносини з купівлі-продажу, які є цивільними.

При викладених обставинах, відповідно до ст.312 ЦПК України, апеляційна скарга має бути задоволена, ухвала суду підлягає скасуванню і питання про відкриття позовного провадження у справі передано до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.209,307,312 ЦПК України,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія»- задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2013 року - скасувати і питання про відкриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді