Справа №1-10/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року                                      Турійський районний суд Волинської області

під головуванням судді Овсієнка А. А. за участю: секретаря Веремчук Л. Ю.

прокурора Сіжука В. П.

потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

На початку лютого 2007 року ОСОБА_2 перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_1, що в с. Соловичі Турійського району Волинської області, скориставшись відсутністю господарів таємно викрав належну потерпілій ОСОБА_1 кредитну картку, завчивши на пам'ять записаний на аркуші паперу, наявному в місці зберігання картки, ПІН-код до неї.

Після цього, переслідуючи єдиний злочинний намір, в період з 16 лютого по 25 травня 2007 року ОСОБА_2, використовуючи вищевказану кредитну картку, систематично отримував у банкоматах ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ВАТ "Райффайзен Банк Ааваль" в смт. Турійську Волинської області готівкові кошти різними сумами, таємно заволодівши таким чином грошима потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 1900 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно иа початку лютого 2007 року він перебуваючи в будинку сім'ї Тузюків, що в с. Соловичі Турійського району Волинської області, знайшов у шухляді меблевого гарнітуру пластикову платіжну картку, яка була загорнута в аркуш паперу з записаним на ньому чотиризначним числом. Зрозумівши, що цифри на папері означають код доступу до цієї картки, він, скориставшись відсутністю господарів, викрав картку, а записаний на папері код запам'ятав.

Після цього, в період з 16 лютого по 25 травня 2007 року за допомогою цієї картки він систематично отримував в банкоматах ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", що в смт. Турійську, готівкові кошти незначними сумами, витрачаючи їх на власні потреби. Таким чином він зняв з рахунку всього 1900 грн.

Такі показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи та об'єктивно підтверджені зібраними в ході досудового слідства та дослідженими судом доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що наприкінці травня 2007 року дільничний інспектор міліції ОСОБА_3 повернув належну їй кредитну картку, яку, зі слів останнього, він відібрав у ОСОБА_2

При зверненні до ЗАТ КЬ "ПриватБанк" вона дізналась, що за період з 16 лютого по 25 травня 2007 року з її кредитного рахунку було знято 1900 грн. готівки, 88 грн. 80 коп. комісії за операціями та 234 грн. 37 коп. відсотків за користування кредитом.

Вищевказану кредитку картку вона 15 червня 2006 року отримала у ЗАТ КБ "ПриватБанк" та в період з 10. 07. 06 по 28. 08. 06 отримала за нею в банкоматі готівкові кошти

2

на загальну суму 2498 грн. 75 коп. Після цього грошей з рахунку вона більше не знімала, а лише вносила кошти на погашення отриманого кредиту.

До травня 2007 року вона не помічала зникнення свої кредитної картки.

Як вбачається з заяви (а. с. 23) та оглянутої судом кредитної картки НОМЕР_1, 15 червня 2006 року на ім'я ОСОБА_1 в ЗАТ КБ "ПриватБанк" дійсно було відкрито картковий кредитний рахунок НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом в розмірі 2000 грн.

Свідок ОСОБА_1 підтвердила суду, що вона дійсно товаришувала впродовж двох останніх років з ОСОБА_2, який неодноразово, в тому числі і в лютому місяці 2007 року, залишався ночувати у них вдома. Однак, з березня 2007 року вони вже не підтримували жодних стосунків.

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що дійсно, наприкінці травня 2007 року ним було випадково виявлено, після чого вилучено у ОСОБА_2 пластикову кредитну картку ОСОБА_1

Як показав суду свідок ОСОБА_4, в жовтні 2007 року ОСОБА_2 зізнався йому про викрадення ним у ОСОБА_1 кредитної картки та отримання за цією карткою в банкоматах грошей на загальну суму приблизно 2000 грн.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що в травні 2007 року він однин раз допомагав ОСОБА_2 отримувати готівку в банкоматі ЗАТ КБ "ПриватБанк", що в смт. Турійську. При цьому він не бачив, якою карткою користувався підсудний, оскільки коли підійшов до банкомату, картка вже знаходилась всередині.

Показання свідка ОСОБА_5 об'єктивно стверджені фотознімками (а. с. 38-39), на яких зображені ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 під час отримання 24 травня 2007 року з банкомату грошей.

Таким чином, проаналізувавши вищезгадані докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна і кваліфікує такі його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Враховуючи в сукупності ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, котрий належить до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, однак ніде не працює та не має законного джерела засобів для існування, наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданих збитків, суд призначає ОСОБА_2 мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбачену санкцією статті закону, за якою він засуджується.

При цьому суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без відбування засудженим покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін - підписку про невиїзд.

Суд також вирішує долю речових доказів - відповідно до ст. 81 КПК України платіжну банківську картку НОМЕР_1 повертає власнику ОСОБА_1, фотознімки залишає при справі.

Заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

Так, доведеним є факт викрадення ОСОБА_2 належних ОСОБА_1 грошей в сумі 1900 грн.

Крім того, при отриманні ОСОБА_2 в банкоматі готівкових коштів з кредитного рахунку ОСОБА_1 знімалась комісія, сума якої за вчиненими в період з 16 лютого по 25 травня 2007 року операціями склала 88 грн. 80 коп. а також нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 234 грн. 37 коп, що об'єктивно стверджено випискою з кредитного рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1.

Таким чином, загальна сума спричинених потерпілій злочинними діями ОСОБА_2 збитків складає 2223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 17 коп. і саме цю суму суд на підставі ч. 1 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України стягує з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1

3

Оскільки потерпіла ОСОБА_1 не навела жодних доказів, які свідчили б про перенесені нею внаслідок протиправного заволодіння її грошима душевні страждання та не зазначила, з якого розрахунку вона виходила, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд відмовляє в задоволенні її позову в частині заявлених вимог про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ч. 1 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Речові докази: банківську кредитну картку НОМЕР_1, яка знаходиться в матеріалах справи, повернути власнику ОСОБА_1, фотознімки з банкомату в кількості 7 штук - залишити при справі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 6500 грн. матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 17 коп. матеріальної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.