Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/4276/13 Головуючий у 1 інстанції Нікітенко Н.П. Суддя-доповідач Спас О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів Каракуша К.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі Камінській О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13» про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування на квартиру, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, третя особа КП «ВРЕЖО № 13», правонаступником якого є Міське комунальне підприємство «Основаніє», про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування на квартиру.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що з квітня 2004 року постійно проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Проживаючи однією сім'єю з ОСОБА_4, позивач був пов'язаний з нею спільним побутом, вони вели спільне господарство, допомагали один одному, неодноразово робив ремонтні роботи, піклувався про стан здоров'я ОСОБА_4 Факт його постійного проживання за вказаною адресою підтверджується тим, що позивач стояв на обліку за місцем проживання у 3-й міській лікарні м. Запоріжжя.
ОСОБА_4 була громадянкою Російської Федерації та періодично виїжджала до Росії. Під час чергової поїздки в червня 2010 року вона раптово захворіла та померла, про що 24 червня 2010 року було зроблено актовий запис № 813 відділом РАГС Адмиралтейського району Комітету у справах РАГС Уряду Санкт-Петербургу. Про смерть ОСОБА_4 позивач дізнався по телефону від її сусідів з Росії. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до Першої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя з заявою про прийняття спадщини, але в прийнятті заяви йому було відмовлено з підстав того, що він є спадкоємцем четвертої черги. У визначений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини крім нього, ніхто не звертався.
На підставі викладеного позивач просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, встановити факт прийняття спадщини, визнати право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання щодо її прав та обов'язків, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вказує, що померла її рідна мати, разом з якої до часу смерті останньої вони проживали у м. Санкт-Петербурзі та після смерті якої вона оформила право на спадщину у Росії. Оформити спадщину в Україні на спірну квартиру їй відмовили, пославшись на те, що спадок оформлено на сторонню їм особу за цим рішенням суду. Просить рішення районного суду скасувати в та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить залишити рішення без змін.
ОСОБА_3 09.09.2013р. до апеляційного суду подано клопотання про залучення у якості третьої особи невідомого йому нового власника спірної квартири.
Указане клопотання відхилено в судовому засіданні 11.09.2013р. ухвалою колегії суддів, прийнятою на місці.
Судова колегія вбачає, що клопотання не відповідає ст. ст. 36, 304 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.
Можливість залучення до участі у справі третьої особи під час апеляційного перегляду справи не передбачена нормами глави I «Апеляційне провадження» Розділу V «Перегляд судових рішень», клопотання ОСОБА_3 відхилене.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката ОСОБА_6, представника позивача адвоката ОСОБА_7, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення. Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду. Процесуальний закон визнає, що рішення є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовою колегією встановлено наступне.
Згідно роз'яснень п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.
Апелянтом надані належні, допустимі та переконливі докази на підтвердження тих обставин, що вона є рідною донькою померлої ОСОБА_4, яка постійно проживала з нею в одному житловому приміщення за адресою: Російська Федерація АДРЕСА_3, є спадкоємицею першої черги за законом та на частину нерухомого спадкового майна за вказаною адресою нею 21.09.2011р. отримано свідоцтво про право на спадщину за законом.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України належними допустимими та переконливими доказами.
А саме:
Свідоцтвом про народження ОСОБА_2, з якого видно, що її матір'ю є ОСОБА_4 (а.с.67).
Свідоцтвом про шлюб та паспортом, якими підтверджується, що ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с.65, 67).
Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 підтверджено, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1. у м. Санкт-Петербург, Росія (а.с.66).
Довідкою про реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_4 (до зняття з реєстрації у зв'язку зі смертю) у АДРЕСА_3 (а.с.68).
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17.10.2000р., яким підтверджується, що ОСОБА_4 отримала у власність АДРЕСА_1 (а.с.69).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом №78АА0718918 від 21.09.2011р., яке підтверджує, що ОСОБА_2 є спадкоємцем 1/3 частини АДРЕСА_3 як донька ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.70,71).
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 №41/02-31 від 26.06.2013р. про відмову у вчинення нотаріальної дії підтверджується, що оскарженим рішенням вирішено питання про права ОСОБА_2 на успадкування належного померлій ОСОБА_4 спадкового майна - АДРЕСА_1. Вказаною постановою відмовлено у вчинені нотаріальної дії з оформлення спадщини, оскільки зазначена квартира за довідкою №4764249 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2013р. померлій не належить (а.с.72).
Наведені письмові докази, які надані апелянтом, яка є особою, що не брала участі в розгляді справи у суді першої інстанції, досліджені апеляційним судом та оцінені у відповідності до ст. 212 ЦПК України.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Позивач просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, встановити факт прийняття спадщини, визнати право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування як спадкоємця четвертої черги.
За ст. 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вказані правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки апеляційним судом встановлено наявність доньки померлої, яка є спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Таким чином, позивач не може одержати право на успадкування спірного майна, оскільки останній порушує визначену законом черговість одержання права на спадкування спірного майна.
Апелянт є громадянкою Російської Федерації, що підтверджується її паспортом (а.с.64).
Згідно ст. 410 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про міжнародне приватне право» у ст. ст. 70, 71 визначено, що спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З аналізу вказаних норм матеріального і процесуального права слідує, що апелянт, оскаржуючи рішення суду першої інстанції наділена відповідним правом.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яким вирішив права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі. Апелянт надала належні та переконливі докази безпідставності та необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3
Встановлена наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_3 до Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування на квартиру.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: