АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С.Г.
Суддів: Матківської М.В.,Оніщука В.В.
при секретарі: Шевчук Л.В.
за участю позивачки ОСОБА_1, представника Вівсянецької сільської ради ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайсуду від 25.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вівсянецької сільської ради Козятинського району про визнання права власності на спадкове майно ,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вівсянецької сільської ради Козятинського району про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 ,посилаючись на те, що вона прийняла спадщину після смерті 09.04.2003 року матері - ОСОБА_3 Оскільки будинок не був прийнятий в експлуатацію та на нього свідоцтво про право власності на матір не видавалось ,а їй відмовлено у видачі правовстановлюючого документу ,просила визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок.
Рішенням Козятинського районного суду від 25.07.2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права ,апо справі ухвалити нове рішення ,яким визнати за нею право власності на 2\4 частини житлового будинку. Зазначила, що суд допустив порушення ст.ст.27,35,36,168 ЦПК України.
Справа № 22 -2486 2006 р. Категорія: Рішення постановлено під головуванням Воронюк В.Н.
Доповідач: Копаничук С.Г.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Суд першої інстанції встановив ,що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно ,що складається з спірного будинку. ОСОБА_1 фактично спадщину не прийняла, так як в будинку не проживала і з заявою про прийняття спадщини не зверталась.
Заслухавши доповідача ,осіб ,що беруть участь в справі ,перевіривши матеріали справи ,рішення суду та доводи апеляційної скарги ,колегія суддів вважає ,що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.549 ЦК України 1963 року ,що діяла на час спірних правовідносин вважається ,що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Постановляючи рішення по справі суд вірно виходив з того, що після смерті матері ОСОБА_3 позивачка в передбачений законом строк з заявою про прийняття спадщини не зверталась, на час відкриття спадщини в будинку не проживала ,отже спадщину не прийняла .Питання про продовження строку прийняття спадщини перед судом не ставила, а тому права на успадкування будь-якого майна чи речей не набула. Тому суд підставно відмовив в позові. Разом з тим, вирішивши правильно справу по суті, суд припустився помилки, встановивши ,що будинок входив до складу спадкового майна, що не відповідає дійсності. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що спірний будинок не прийнятий в експлуатацію, правовстановлюючі документи на нього на ім'я ОСОБА_3 відсутні. Також суд безпідставно застосував норми ЦК України 2004 року ,так як правовідносини по спадкуванню склались в період дії ЦК України 1963 року ст.549,550,553 якого і підлягали застосуванню. Тому в мотивувальній частині застосовані судом»норми права підлягають зміні.
В іншому мотиви і висновки суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування правильні, доводи скарги їх не спростовують ,а тому рішення суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України ,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Козятинського міськрайсуду від 25.07.2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: пі
Судді: