Справа №22-ас-1347 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 14 Павленка І.В.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 листопада 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів : Матківської М.В., Оніщука В.В.
При секретарі : Шевчук Л.В.
За участю : позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2; представника відповідача Слободянюка М.С. розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Мізяківської сільської Ради про скасування рішення Мізяківської сільської Ради, зобов'язання включити в додаткові списки членів господарства, що мають право на земельну частку (пай) та видачу сертифікату про право на земельну частку (пай), -
Встановила:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в порядку адміністративного судочинства до Мізяківської сільської Ради про скасування рішення Мізяківської сільської Ради, зобов'язання включити в додаткові списки членів господарства, що мають право на земельну частку (пай) та видачу сертифіката про право на земельну частку (пай).
Свої вимоги мотивувала наступним:
з 1944 року по 1980 рік вона являлася членом колгоспу і працювала в колгоспі ім. 13-річчя Жовтня ( нині СТОВ "Діброва") с Мізяків Калинівського району Вінницької області. Після цього працювала в обласній лікарні ім. М.І.Пирогова, звідки в 1989 році оформилася на пенсію. В 2004 році вона звернулася із заявою про виділення їй земельного паю, як колгоспниці-пенсіонерці. Однак, рішенням Мізяківської сільської Ради від 16.03.2004 року їй було відмовлено у наділенні земельної частки (паю). Дане рішення вважає незаконним, так як вона працювала в колгоспі, залишалася його членом, тому має право на земельну частку (пай). З метою оскарження рішення Мізяківської сільської Ради вона 23.04.2004 року звернулася до голови Калинівської райдержадміністрації, однак у задоволенні її скарги було відмовлено. Тому вона просила суд скасувати рішення Мізяківської сільської Ради від 16.03.2004 року та зобов'язати сільську Раду включити її в списки членів СТОВ "Діброва і К", які мають право на земельну частку (пай) та видати їй сертифікат про право на земельну частку (пай).
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2006 року із-за безпідставності заявлених вимог відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Мізяківської сільської Ради Калиновського району Вінницької області про скасування рішення Мізяківської сільської Ради, зобов'язання включити в додаткові списки членів господарства, що мають право на земельну частку (пай) та видачу сертифікату про право на земельну частку (пай).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким задоволити її позов.
Зазначила , що судове рішення вважає незаконним, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Представник відповідача заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а постанову суду залишити без змін, оскільки вона є законною.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 дійсно працювала в колгоспі ім. 13-річчя Жовтня ( нині СТОВ "Діброва") с Мізяків, з 1944 року була членом даного господарства. Однак, в 1980 році за власним бажанням звільнилася з роботи, припинила членство в колгоспі, не досягши пенсійного віку, перейшла працювати в обласну лікарню ім. Пирогова, звідки в 1989 році оформилася на пенсію.
Суд встановив, що позивач добровільно припинила членство в колгоспі; на час звільненні не досягла пенсійного віку; перейшла працювати в м. Вінницю, тому не могла залишатися членом колгоспу і на момент розпаювання землі в господарстві не набула права на отримання земельної частки (паю), а тому не може бути включена в додаткові списки осіб - членів КСП (СТОВ "Діброва і К"), які мають право на земельну частку (пай), так як на час розпаювання землі не була членом КСП.
Судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим , згідно вимог ст. 159 КАС України.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Стаття 2 КАС України зазначає , що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. З КАС України адміністративним позовом являється звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Як вбачається із позовних вимог ( а. с. 3), які позивач підтримала в судовому засіданні ( а. с. 27-28), ОСОБА_1 звернулася з вимогами до сільської ради про скасування рішення сільської ради; про зобов'язання включити її в додаткові списки членів господарства, що мають право на земельну частку (пай) - не заявляючи цих вимог до господарства СТОВ "Діброва і К"; про видачу їй сертифіката про право на земельну частку (пай), не заявляючи цієї вимоги до Калинівської райдержадміністрації.
Згідно вимог ч. З ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Справи про захист порушених прав, що виникають із земельних відносин згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" позови громадян, пов'язані із паюванням земель, зокрема: про визнання права на земельну частку (пай); про її розмір, про незаконність відмови у видачі сертифіката; про виділ паю в натурі, можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами у таких справах можуть бути колективні сільськогосподарські підприємства ( КСП ), сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджує розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділ земельної частки (паю) в натурі.
Отже, суд першої інстанції розглянув адміністративну справу, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційному порядку постанова суду першої інстанції скасовується і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
За таких обставин, постанова суду на підставі п. 4 ст. 198 КАС України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 157, 198 , 203 , 206 КАС України , колегія суддів , -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2006 року скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Мізяківської сільської Ради про скасування рішення Мізяківської сільської Ради, зобов'язання включити в додаткові списки членів господарства, що мають право на земельну частку (пай) та видачу сертифіката про право на земельну частку (пай), закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення .
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.