Справа № 22-2663 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 23 Венгрии О.О.
Доповідач Матківська М.В.
РІШЕННЯ
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 листопада 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів : Матківської М.В., Оніщука В.В.
При секретарі : Шевчук Л.В.
За участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 10.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
Встановила:
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня
2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2 228 гр. матеріальної шкоди, 450 гр. моральної шкоди, 409 гр. витрат на юридичну допомогу і 800 гр. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи; на користь ОСОБА_2 стягнуто 2 483 гр. матеріальної шкоди і 450 гр. моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 стягнуто 1 353 гр. матеріальної шкоди і 400гр. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( на усіх) 769 гр. у відшкодування матеріальної шкоди ( вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів для відновлення покрівлі будинку).
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 57 гр. 90 коп. сплаченого судового збору і 24 гр. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Усунуто перешкоду в користуванні будинком, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ОСОБА_4 шляхом заборони ОСОБА_4 використовувати належну йому на праві власності частку домоволодіння по АДРЕСА_1 не за призначенням, тобто як підсобне приміщення, в тому числі - здавати в оренду ( найм ) під склад.
В решті позовних вимог в задоволенні відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд. Зазначив, що рішення є незаконним, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені ті обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та порушені і неправильно застосовані норми матеріального права.
ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 та їх представник заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а рішення суду залишити без зміни. Вони вважають, що судом при постановлені рішення додержано вимог матеріального та процесуального права, тому воно є законним, а доводи апеляційної скарги є надуманими.
Суд першої інстанції встановив, що згідно акту про пожежу та протоколу огляду місця пожежі, 7 лютого 2006 року внаслідок короткого замикання електромережі, в частині житлового будинку, яка належить ОСОБА_4, сталася пожежа.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_1 збитки, заподіяні внаслідок пожежі 07.02.2006 року часткам домоволодіння належним позивачам, становлять: ОСОБА_1. - 2228 гр., ОСОБА_3 - 1353 гр., ОСОБА_2 - 2483 гр. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт та необхідних матеріалів для відновлення покрівлі становить 769 гр.
Доказів того, що шкоду позивачам внаслідок пожежі, яка виникла в помешканні відповідача ОСОБА_4 завдано не з вини відповідача, ним суду не надано.
Також судом встановлено, що протиправними діями відповідача ОСОБА_4 позивачам завдано моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, яких вони зазнали в зв'язку з пошкодженням їх майна внаслідок пожежі і незручностями через відсутність певний період опалення, електроенергії в їхніх помешканнях.
Судом також встановлено, що з довідки квартального комітету, з листів виконкому Вінницької міської Ради, з відповіді начальника ПДПЧ-3 на адресу позивачів, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 використовує приміщення будинку АДРЕСА_1не за призначенням - як складські приміщення для зберігання та продажу соняшникової олії.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
По справі встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить сторонам по справі: ОСОБА_1. - 2/5, ОСОБА_2 - 1/5, ОСОБА_3 - 7/50 і ОСОБА_4. - 13/50.
7 лютого 2006 року сталася пожежа орієнтовно о 1 год. 20 хв. в житловій кімнаті квартири, що належить ОСОБА_4.
Причина пожежі зазначена в акті про пожежу від 7 лютого 2006 року - коротке замикання електромережі ( а. с. 15). В даному акті також зазначено, що пожежею знищено: кришу, стелю, двері у кімнатах, вікно біля входу в будинок, документація (паспорта), домашнє майно, криша 19 кв. м та пошкоджено пожежею: стіни, оздоблення будинку ( а. с. 15).
Із протоколу огляду місця пожежі, оформленого ПДПЧ-3 Староміського району м. Вінниці 7.02.2006 року о 9.30 - 10.45 вбачається, що пожежею знищено та пошкоджено речі, що знаходилися в квартирі і саму квартиру, що належить відповідачу по справі ОСОБА_4. При огляді домоволодінь громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 впливу факторів пожежі не виявлено ( а. с. 50-53 і 55-58).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи зі змісту даного Закону, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України даними в п. 2 постанови №6 від 27.03.1992 року з послідуючими змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" слідує, що заподіяна майну громадян шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
В судовому засіданні позивачами не надано доказів в підтвердження протиправної поведінки (дій чи бездіяльності) відповідача. Також не доведено причину короткого замикання електромережі в його квартирі. Відповідно не доведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою. Позивачі не надали суду відповідних доказів, передбачених ст. ст. 57-59 ЦПК України в підтвердження наявності шкоди внаслідок пожежі. Однак відсутність такої шкоди зазначена в протоколі огляду місця пожежі від 7.02.2006 року, де чітко зазначено, що при огляді квартир позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 впливу факторів пожежі не виявлено ( а. с. 55-58).
Із висновку судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_1 не вбачається, що збитки та відновлювальні роботи, які необхідно провести в частинах будинку, належних позивачам, сталися по причині пожежі чи внаслідок її ліквідації, а перед експертом позивачами таке питання не ставилося і ним не досліджувалося ( а. с. 75-113). В тому числі, із даного висновку експертизи (досліджуваної частини, висновку та додатку №1) не вбачається чи такі пошкодження в квартирах позивачів, які виявлені при обстеженні 4.08.2006 року, стали наслідком пожежі чи її ліквідації, а чи вони є характерними для такого будинку, який знаходиться в експлуатації з 1917 року, згідно запису на аркуші справи 118, що є складовою технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, співвласниками якого являються сторони по справі ( а. с. 114-119).
Отже, за наведених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що законні підстави для покладення обов'язку по відшкодуванню майнової шкоди на відповідача відсутні, тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Колегія суддів, з'ясувавши відсутність сукупності чотирьох умов, за яких можлива відповідальність за причинену моральну шкоду ( наявність шкоди, протиправність діяння (бездіяльності), наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням, вина того, хто завдав шкоду), вважає, що позовні вимоги і в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення.
По справі встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить сторонам по справі: ОСОБА_1. - 2/5, ОСОБА_2 - 1/5, ОСОБА_3 - 7/50 і ОСОБА_4. - 13/50 ( а. с. 114-119).
Зі змісту права власності слідує, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном ( ст. 317 ЦК України).
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права .використовувати його для промислового виробництва.
Позивачі пояснили, і це знайшло підтвердження в судовому засіданні, що відповідач свою квартиру використовує як склад, зберігаючи в ній олію ( в пляшках і бочках). Проте, зберігання продуктів харчування, яким є олія, не являється промисловим виробництвом. Оскільки Цивільний кодекс України, в тому числі і стаття 383 цього кодексу не забороняє використовування помешкання для надання послуг та виконання робіт, а забороняє його використання тільки для промислового виробництва і фактично відповідач не використовував свою квартиру для промислового виробництва, тому вимоги позивачів про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом заборони відповідачу використовувати свою частину будинку не за призначенням - під склад, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а відповідно не підлягають до задоволення.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів , -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2006 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, усунення перешкод в користуванні будинком.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення .
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.