Справа № 703/3977/13-к

1-кп/703/177/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

суддів Гудзюка І.В.

Манька М.В.

при секретарі Діхтяренко І.Г., Палієві В.М.

з участю

прокурора Пашковського Д.П.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

та потерпілої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі кримінальне провадження № 12013250230000152 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, що зареєстрований АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 21 години, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, під час сварки між його батьком ОСОБА_5 і ОСОБА_6, реагуючи на образливі вислови ОСОБА_6 в бік його батька, переслідуючи раптово виниклий, на ґрунті неприязних стосунків, умисел на вбивство, з метою заподіяння смерті, наніс ОСОБА_6 невизначену кількість ударів ногами та цвяховиймачем по голові, тулубу та кінцівках, заподіявши йому крім численних тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, тілесні ушкодження у вигляді помірної субдуральної гематоми над обома півкулями головного мозку, крововиливів на внутрішні поверхні м'яких тканин волосяної частини голови, чотирнадцяти ран різних частин голови; синця лівої скроневої області, поширеного крововиливу на слизові оболонці обох губ із значним розтріскуванням її поверхні, перелому кісток носу, синців носу, правої щоки, області правого ока, лобу зліва, перелому ребер: справа - 2, 4-6 по площині зверху вниз від середньоключичної до задньопахової лінії із крововиливами у м'які тканини; 11-12 по при хребтовій лінії із крововиливами у м'які тканини; зліва - 2-4 по лопатковій лінії із крововиливами у м'які тканини; 6-9 по середньо пахвовій лінії із крововиливами у м'які тканини, розриву правої долі печінки із розмізженням її тканини, крововиливів у черевну порожнину та навколо ниркову клітковину справа, дифузного крововиливу у області кореня правої нирки, численних крововиливів у товщі м'яких тканин грудей із обох сторін, поодиноких синців грудей, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_6

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.115 КК України.

Встановлені обставини підтверджуються наступними доказами зібраними, перевіреними та оціненими судом під час судового розгляду:

- показами обвинуваченого ОСОБА_3, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ввечері повернувся додому, де застав свого батька та ОСОБА_6 за вживанням алкоголю. Між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 образливо висловлювався в бік батька. Почувши це, він зайшов до них на кухню, де ОСОБА_6 почав образливо висловлюватись і в його бік. Це його дуже розсердило, та він бажаючи, щоб той більше ніколи не ображав його та його батька вдарив ОСОБА_6, від чого той впав. Пам'ятає, що він його бив ногами у різні частини тіла, а взявши цвяховиймач бив по голові, але скільки раз та куди саме бив не пам'ятає, зупинився лише від крику батька, та побачив, що ОСОБА_6 вже лежить без ознак життя. Батько сказав йому спалити одяг та йти ночувати до брата, що він і зробив.

- показами потерпілої ОСОБА_4, про те, що ОСОБА_6 був її батьком, ІНФОРМАЦІЯ_2 ввечері його вбили в будинку де проживав обвинувачений. Про обставини вбивства їй нічого не відомо.

- показами свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що ОСОБА_6 був її колишнім чоловіком, їй відомо що він вживав алкоголь та іноді заходив із візитами до ОСОБА_5 і ОСОБА_3. Про обставини вбивства нічого не знає.

- показами свідка ОСОБА_5, що він є батьком обвинуваченого, та ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем свого проживання, після спільного вживання горілки з ОСОБА_6, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 наніс йому кілька ударів совком по голові і тулубу, побачивши це, його син ОСОБА_3, захищаючи його почав битись із ОСОБА_6, та він їх розборонив. Перемовившись кількома словами вони знову почали битись, ОСОБА_8 наносив удари цвяховиймачем по голові, від яких ОСОБА_6 упав і майже одразу помер. Йому стало жалко сина, тому він вирішив взяти вину на себе, та після того, як син пішов до свого брата, викликав міліцію, і повідомив про вбивство.

- показами свідка ОСОБА_9, про те, що обвинувачений є його рідним братом, та проживає з батьком. ІНФОРМАЦІЯ_2 ввечері, коли вже було темно, він прийшов до нього додому, та сказав, що залишиться ночувати у нього, а зранку від нього пішов на роботу. Пізніше йому стало відомо, що його брат вдома у батька убив ОСОБА_6, проте про обставини вбивства йому нічого не відомо.

- показами свідка ОСОБА_10, що він працював з ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 після роботи близько 19 години підвіз його додому і домовився, що зранку наступного дня заїде за ним. В той же день, близько 22 години ОСОБА_3 прийшов до нього додому та просив допомогти вивезти якесь сміття, на що він не погодився. Наступного дня, заїхавши за ОСОБА_3 він побачив що дома нікого немає та вхідні двері опечатані.

- даними протоколу огляду місця події від 21 січня 2013 року, згідно якого при огляді місця події за місцем проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1, виявлено та оглянуто труп ОСОБА_6 з видимими травмами голови і тулубу. Вилучені серед інших речей: змиви речовини бурого кольору з підлоги та кімнат будинку; три наволочки, ганчірку та вирізок килимового покриття з плямами бурого кольору; цвяховиймач з бурими плямами; дерев'яна ніжка стільця з бурими плямами; зрізи нігтів трупа;

- даними висновку судово-медичної експертизи трупа № 023 від 14 березня 2013 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_6 настала від тупої травми голови та тулубу, яка супроводжувалася численними переломами кісток скелету із ушкодженнями внутрішніх органів і численними ранами та супроводжувалась внутрішньою і зовнішньою кровотечею із вираженою малокровністю внутрішніх органів. На трупі виявлені крім численних легких тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження у вигляді помірної субдуральної гематоми над обома півкулями головного мозку, крововиливів на внутрішні поверхні м'яких тканин волосяної частини голови, які співпадають по проекціях із ранами даної області, чотирнадцять ран різних частин голови; синця лівої скроневої області, поширеного крововиливу на слизові оболонці обох губ із значним розтріскуванням її поверхні, перелому кісток носу, синців носу, правої щоки, області правого ока, лобу зліва, перелому ребер: справа - 2, 4-6 по площині зверху вниз від середньоключичної до задньопахової лінії із крововиливами у м'які тканини; 11-12 по при хребтовій лінії із крововиливами у м'які тканини; зліва - 2-4 по лопатковій лінії із крововиливами у м'які тканини; 6-9 по середньо пахвовій лінії із крововиливами у м'які тканини, розриву правої долі печінки із розмізженням її тканини, крововиливів у черевну порожнину та навколо ниркову клітковину справа, дифузного крововиливу у області кореня правої нирки, численних крововиливів у товщі м'яких тканин грудей із обох сторін, поодиноких синців грудей, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження прижиттєві, спричинені незадовго до смерті, стоять у прямому причинному зв'язку зі смертю, та з ними ОСОБА_6 міг прожити короткий проміжок часу;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28 січня 2013 року, під час якого ОСОБА_3, в присутності захисника вказав на будинок АДРЕСА_1, як на місце вчинення злочину та повідомив про обставини його вчинення.

Після оголошення в судовому засіданні змісту протоколу вказаної процесуальної дії, обвинувачений підтвердив правильність викладених у ньому обставин;

- даними висновків судово-цитологічних експертиз №№ 57, 58, 59 від 2 квітня 2013 року, відповідно до яких, речовина бурого кольору на ніжці стільця, цвяховиймачі, який являється знаряддям вчинення злочину, та на зрізах нігтів ОСОБА_6, що були вилучені під час огляду місця події від 21 січня 2013 року, є кров'ю людини, та її походження від потерпілого ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_3 - не виключається;

- даними висновків судово-імунологічних експертиз №№ 106, 107, 108 від 2 квітня 2013 року, відповідно до яких, у змивах речовини з підлоги, плямах речовини на вирізці килимового покриття та речовині на трьох наволочках і ганчірці бурого кольору, вилучених під час огляду місця події від 21 січня 2013 року, знайдена кров людини, та її походження від потерпілого ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_3 - не виключається.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_3 не мав умислу на вчинення вбивства, його дії кваліфіковані не вірно та їх слід кваліфікувати за ст..118 КК України, не відповідають фактичним обставинам встановленим під час судового розгляду, та повністю спростовуються наведеними вище доказами дослідженими під час судового розгляду.

Так, про наявність умислу обвинуваченого на вбивство ОСОБА_6 суд дійшов висновку виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_3 діяння. Зокрема, знаряддям злочину є цвяховиймач, тяжкий металевий предмет; крім численних незначних ушкоджень на голові потерпілого виявлено чотирнадцять ран, тобто встановлена велика кількість поранень потерпілого, що локалізовані на життєво важливих частинах тіла, крім того потерпілому завдані і інші тілесних ушкоджень, такі як переломи ребер і забої внутрішніх органів; сам обвинувачений повідомив суду, що припинив свої злочинні дії лише, на наполегливу вимогу свого батька, тоді, коли потерпілий вже лежав на підлозі без ознак життя; бійка між обвинуваченим та потерпілим розпочалась внаслідок того, що дії потерпілого, по відношенню до батька обвинуваченого викликали у нього неприязнь, а тому суд приходить до висновку, що на ґрунті такої неприязні у обвинуваченого і виник раптовий умисел заподіяти смерть потерпілому, що він і зробив.

Твердження свідка ОСОБА_5 про те, що його син наносячи удари потерпілому діяв в межах самооборони, захищаючи його від нападу ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Так, ОСОБА_5, як свідок суду показав, що в той час коли ОСОБА_6 наносив йому удари, обвинувачений припинив ці дії, вдаривши його рукою і між ними розпочалась бійка. В свою чергу свідок цю бійку припинив, розборонивши ОСОБА_3 і ОСОБА_6, та вони перемовились між собою, і вже після цього, між ними знову зав'язалась бійка, в ході якої обвинувачений взявши в руки цвяхвиймач наносив удари потерпілому. Отже, судом встановлено, що на момент, коли обвинувачений наносив потерпілому удари цвяховиймачем, той не становив жодної загрози як обвинуваченому, так і свідку ОСОБА_5, отже вони не потребували захисту, що виключає існування поняття необхідної оборони, яке визначено ст. 36 КК України, та полягає у вчиненні певної дії з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів.

Оцінюючи покази обвинуваченого про обставини вчинення ним злочину, а саме те, що він не заперечує вчинення ним злочину, але при цьому не може чітко пригадати механізм нанесення ударів, під час заподіяння смерті ОСОБА_6, у поєднані з висновком судово-психіатричної експертизи №39 від 6 лютого 2013 року, відповідно до якого обвинувачений на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, виявляв ознаки поєднаних вроджених розумових вад у вигляді легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності та в наслідок емоційно-вольових розладів був обмежений у здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому відповідно до вимог ст.20 КК України, на думку суду ОСОБА_3 слід визнати обмежено осудною особою, та врахувати цю обставину при призначенні йому покарання.

В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд вважає визнання вини та щире каяття у вчиненому, а обставин що обтяжують покарання суд не знаходить.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості та обставини вчинення злочину; те, що кримінальне правопорушення вчинене особою в стані обмеженої осудності та певною мірою дії обвинуваченого були спровоковані діями потерпілого, враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття; особу ОСОБА_3 який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, при цьому за місцем проживання та навчання характеризується негативно, та приходить до висновку, що в даному випадку, виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе тільки за умов ізоляції його від суспільства і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, та не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України.

Враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи №39 від 6 лютого 2013 року, про те, що обвинуваченому ОСОБА_3 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбаченої ч.2 ст. 94 КК України, суд вважає за необхідне, призначивши йому покарання, застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Цивільний позов у даному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз, про які зазначено в обвинувальному акті, не підтвердженні документально, та вказані експертизи не наведені в якості доказів у даному кримінальному провадженні, а тому такі витрати не підлягають стягненню із обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, а тому такий строк слід рахувати з моменту затримання обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 23 січня 2013 року.

Застосувати до засудженого ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Речові докази : що передані на зберігання Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області відповідно до квитанції № 68 - знищити.

Запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: Т. В. Васильківська

Судді І.В. Гудзюк

М.В.Манько