8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 року Справа № 812/6209/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.,

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021401 від 09.07.2013 року та №0000011401 від 09.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021401 від 09.07.2013 року та №0000011401 від 09.07.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» 09 липня 2013 року отримані податкові повідом лення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби форми "В4" від 09.07.2013 року №0000011401 та форми "В1" від 09.07.2013 року №0000021401.

В отриманих податкових повідомленнях - рішеннях Відповідач повідомив Позивача про те, що на підставі пункту 54.3 статті 54; пункту 58.1 статті 58; підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20; підпункту 75.1.2, пункту 75.1. статті 75; підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78; пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України - йому:

а) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 112 529,00 грн.;

б) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 112 529,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 56 264,50 грн.

Підставою для проведення перевірки став наказ СДПІ по роботі з ВВП від 17.06.2013 року № 146 та повідомлення від 17.06.2013 року № 28, на підставі яких, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ельтан» (код за ЄДРПОУ 34755322) за вересень, жовтень 2012 року, результати якої оформле но Актом № 111/14-0/08215600 від 25.06.2013 року.

Зазначені податкові повідомлення - рішення форми форми "В4" від 09.07.2013 року № 0000011401 та форми "В1" від 09.07.2013 року № 0000021401 Позивач вважає неправомірними, протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті через неправильне застосування норм чинного законодавства з наступних підстав.

Положеннями Податкового кодексу України визначено порядок формування суми податкового кредиту відповідного звітного періоду. ДП "ЛАРЗ", користуючись нормами статті 198 Податкового кодексу України, згідно підпункту 198.1. якої визна чено, що: "Право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту виникає у випадках здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу".

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях в межах господар ської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко вою накладною.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (ст. 201 Податкового кодексу України).".

Саме на підставі цих норм податкового законодавства України, підприємством було визначено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ельтан» за вересень, жовтень 2012 року, виходячи із договірної вартості товару, та з огляду на придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних опера ціях у межах господарської діяльності.

З огляду на те, що спеціалістами СДПІ здійснювалась невиїзна документальна перевірка, та при проведенні такої перевірки не досліджувались первинні документи податкового обліку контрагентів. Таким чином, висновки СДПІ по роботі з ВПП про порушення ДП "ЛАРЗ" пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 та 200.1., 200.3., 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є безпідставними.

Розділ V Податкового кодексу України не містить у собі норми з якої випливає, що несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати, яке до речі ані СДПІ по роботі з ВПП, ані іншою ДПІ встановлено також не було) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Крім того жодним чином не встановлено несплату податку на додану вартість постачальником ДП "ЛАРЗ" - Приватним підприємством «Ельтан» (код за ЄДРПОУ 34755322).

Висновки зроблені в Акті перевірки ґрунтуються лише на інформації викла деній у Акті позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКЦ "ЕЛЬТА" № 1/22-21803157 від 04.01.2013 року, складеному ДПІ у місті Лисичанську Луганської області ДПС, а також у матеріалах перевірки ПП «Ельтан» № 1599/22.4-08/34755322 від 15.03.2013 року, отриманих від Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, в яких доведено про стан справ щодо цих підприємств, а саме: реєстраційні данні, дані про подачу звітності, данні про працівників та інше. Крім того, з незрозумілих причин в даних матеріалах перевірок робиться висновок про те, що ці підприємства не могли здійснювати господарську діяльність та висновок про те, що угоди з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками, є нікчемними.

В заперечення викладеного ДП «ЛАРЗ» має повний перелік первинних доку ментів на відвантаження товарно-матеріальних цінностей, які підписані посадовими особами постачальника - Приватного підприємства «Ельтан».

Таким чином, не відповідає реальним обставинам справи посилання спеціа лістів СДПІ на не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ДП «ЛАРЗ» - Приватним підприємством «Ельтан».

В Акті перевірки спеціалістами СДПІ зроблено безпідстав не посилання на порушення ДП «ЛАРЗ» статей 198 та 200 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі, надав заперечення, яке обґрунтував наступним.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності та повноти нарахування вартість по взаємовідносинам з ПП «Ельтан», за результатами якої складено акт від 25.06.2013 року №111/14-0/08215600 та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Спеціалізованою державною податковою інспекціє по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на адресу ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» направлено запит від 27.05.13 № 6943/10/14-105 щодо надання інформації та її документального підтвердження.

Податковим органом було отримано відповідь ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» від 29.05.13 № 11/1449, якою надано частково копії документів.

Отримані копії первинних документів були досліджені під час проведення перевірки, що найшло своє відображення в акті перевірки від 25.06.2013 року № 111/14-0/08215600.

Оскільки на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби знаходиться ДП «Луганській авіаційний ремонтний завод», під час перевірки досліджувалась первинна документація саме цього підприємства, а не контрагента.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим кодексом України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отриманні в порядку та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Враховуючи вищезазначене, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби під час проведення перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» було використано податкову інформацію, а саме довідку від 15.03.13 № 1599/22.4-08/34755322 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Ельтан».

Позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначає, що протягом всього перевіряємого періоду на адресу ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» не надходило жодного повідомлення з боку податкових органів щодо наявності розбіжностей віднесення сум до складу податкового кредиту по вказаному контрагенту. З огляду на зазначене, в порушення пункту 201.6 Податкового кодексу України ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» незаконно було позбавлене права уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій.

Вищевказаний висновок є хибним з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковому) періоду.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього кодексу.

ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» формувало саме податковий кредит за рахунок податкових накладних виписаних ПП «Ельтан».

Крім того, Позивач в адміністративному позові зазначає, що складаючи акт перевірки спеціалісти податкової інспекції порушили порядок проведення планової та позапланової невиїзної документальної перевірки, оформивши зазначений акт перевірки без використання документів, достатніх для проведення перевірки (в тому числі із питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків).

Податковий орган не може погодитись з вищевказаними висновками з огляду на наступне.

Як раніше вже було зазначено, ст. 83 Податкового кодексу України передбачені підстави для висновків під час проведення перевірок.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби під час проведення перевірки Позивача, було досліджено та враховано наявні первинні документи та податкову інформацію.

Таким чином, податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення - рішення.

За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Ст. 21 Податкового кодексу України визначено дотримання контролюючими органами Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

На органи державної податкової служби покладено функцію податкового контролю.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, (ст. 61 Податкового кодексу України).

Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків га іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач - Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 21.04.1998 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, номер запису в ЄДР 13821050001004170, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 713878 (а.с.12).

Позивач є платником податків та зборів та перебуває на обліку у Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 08.10.1998 р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платників податків від 27.03.2012 № 27/29-011 (а.с. 14).

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» зареєстроване як платник податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер 082156012017.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова невиїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

17.06.2013 року головою комісії з проведення реорганізації СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС відповідно пп. 20.1.4 п 20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України прийнято наказ № 146 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «ЛАРЗ» (код за ЄДРПОУ 08215600) (а.с. 20).

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено сторонами, що копія наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС від 17.06.2013 № 146 та повідомлення від 17.06.2013 року №28 були вручені 17.06.2013 року під розписку заступнику головного бухгалтера з податкового обліку Шубіній Ж.В. Перевірку проведено з відома директора ПП «ЛАРЗ» Мостового О.І (а.с. 21-29).

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що підставою для прийняття СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську Державної податкової служби наказу № 146 від 17.06.2013 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «ЛАРЗ» є службова записка від 14.06.2013 року №1326 начальника управління Льготського В.А. (а.с. 20).

Таким чином, враховуючи норми статті 78 ПК України, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для видання наказу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

В статті 81 Податкового Кодексу України закріплені умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, відповідно до якої платник податку має право не допустити до документальної виїзної перевірки посадових осіб органів державної податкової служби на підставах, зазначених в цій статті.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З огляду на наведене, суд зазначає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську Державної податкової служби були виконані усі вимоги та дотриманий порядок проведення позапланової невиїзної перевірки, а позивач, якщо вважає, що посадові особи органу державної податкової служби не мають право приступити до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, мав право скористатися положеннями п. 81.1 ст. 81 та відмовити посадовим особам відповідача у допуску до перевірки.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Луганську Державної податкової служби на підставі наказу від 17.06.2013 № 146 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод», за результатами якої складено акт № 111/14-0/08215600 від 25.06.2013 року (а.с. 21-29)

Проведеною перевіркою встановлено такі порушення:

- п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті цього підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 112529,00 грн.;

- п. 200.1, п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті цього підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму 112529,00 грн.;

- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті цього підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2012 року на суму 112529,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.

Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» укладено з Приватним підприємством «Ельтан» договір поставки палива для реактивних двигунів ТС-1 від 16.03.2012 № 8/56, згідно якого Учасник (ПП «ЕЛЬТАН») зобов'язується поставити паливо для реактивних двигунів ТС-1 відповідно до поданої Замовником (ДП «ЛАРЗ) заявкою. Розрахунок за оставлений та переданий у власність Товар здійснюється за фактом поставки протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту надання заявки Замовником на кожну партію Товару та проявлення Учасником рахунка на оплату відповідної партії Товару. Місце поставки товару: за адресою Замовника, автомобільним транспортом - DDP в редакції ІНКОТЕРМС-2010 (а.с. 34-35).

Відповідно до п. 4.2 договору Учасником зобов'язується надати Замовнику разом з кожною партію товару наступні документи: накладну, податкову накладну; документи щодо якості Товару (сертифікат, паспорт, тощо).

Відповідно до умов угоди ПП «Ельтан» виписано (оформлено) накладні №РН-200902 від 20.09.2012 року (а.с.37), №РН-200903 від 20.09.2012 року (а.с.39), №РН-260901 от 26.09.2012 року (а.с.41), №РН-260902 від 26.09.2012 року та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів №200901 від 20.09.2012 року (а.с.38), №200901 від 20.09.2012 року (а.с.40), №260901 від 26.09.2012 року (а.с. 42), №260901 від 26.09.2012 року (а.с. 44). Також виписані податкові накладні №50, 51, 63, 64 (а.с.92-95).

Згідно з нормами ст. 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Під час перевірки податковою було встановлено факт оплати за відвантажений товар (або в рахунок переплати), а саме платіжне доручення №1178 від 11.10.2012 рок (а.с. 45), платіжне доручення №1189 від 15.10.2012 року (а.с. 47), платіжне доручення №1160 від 17.10.2012 року (а.с.49), платіжне доручення №3953 від 19.10.2012 року (а.с.51).

Товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що згідно договору поставки від 16.03.2012 року № 8/56 транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_4, на підтвердження цього надані копії первинних документів на перевезення. (а.с. 184 - 201)

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Також суд не погоджується з посиланням позивача на той факт, що дія Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 стосується виключно порядку здійснення перевезень і не має відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, оскільки підприємством не враховано, що пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, які у ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» відсутні взагалі.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, є обов'язковим та є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

В ході проведення перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» по взаємовідносинам з ПП «Ельтан» податковим органом не виявлено документів, які б підтверджували товарність угоди.

В судовому засіданні позивач також не надав документів, які б підтверджували товарність угоди, укладеної між ПП «Ельтан» та ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» - актів приймання - передачі палива для реактивних двигунів ТС-1 відповідно до договору від 16.03.2012 №8/56.

Позивачем, на підтвердження фактичного отримання палива для реактивних двигунів ТС-1, надано книгу обліку руху матеріалів складу ГСМ (а.с.133-135), проте це є неналежним доказом отримання палива саме від ПП «Ельтан». Книги обліку руху матеріалів та акти приймання матеріалів є документами внутрішнього обліку на підприємстві, рух матеріалі на складах підприємства, проте це не є підтвердження товарності угоди, так як належним доказом отримання товару ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» від ПП «Ельтан» по договору від 16.03.2012 №8/56 є лише двосторонній акт приймання - передачі товару, який у позивача відсутній, що ним не заперечувалось в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами в судовому засіданні наступне.

Позивачем, 19 жовтня 2012 року подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за 9 місяців 2012 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.53-60) та надано реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.61-88).

Суд зупиняв провадження у справі для отримання усіх документів, на підтвердження товарності та реальності угод, укладених ДП «Державний авіаційний ремонтний завод» з контрагентом.

Суд ужив усі заходи для отримання документів, необхідних для розгляду справи.

Порядок та умови приймання продукції закріплені в Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 «в целях сохранности продукции и товаров при поставках и создания условий для своевременной и правильной их приемки получателями объединение и его производственная единица, предприятие, организация-отправитель обязаны обеспечить четкое и ясное оформление отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о количестве продукции фактически отгружаемому количеству, своевременную отсылку этих документов получателю в установленном порядке, систематическое осуществление контроля за работой лиц, занятых определением количества отгружаемой продукции и оформлением на нее отгрузочных и расчетных документов».

Згідно пункту 11 Інструкції П-6 «приемка продукции производится лицами, уполномоченными на то руководителем или заместителем руководителя предприятия-получателя. Эти лица несут ответственность за строгое соблюдение правил приемки продукции».

Пунктом 12 Інструкції П-6 закріплено, що «Приемка продукции по количеству производится по транспортным и сопроводительным документам (счету-фактуре, спецификации, описи, упаковочным ярлыкам и др.) отправителя (изготовителя). Отсутствие указанных документов или некоторых из них не приостанавливает приемки продукции. В этом случае составляется акт о фактическом наличии продукции и в акте указывается, какие документы отсутствуют. В акте приемки должно быть указано количество поступившей продукции раздельно в каждом вагоне, контейнере или автофургоне».

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7 «в целях сохранности качества поставляемой продукции, создания условий для своевременной и правильной приемки ее по качеству объединение и его производственная единица, предприятие, организация-изготовитель (отправитель) обязаны обеспечить четкое и правильное оформление документов, удостоверяющих качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве и т.п.), отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о качестве и комплектности продукции фактическому качеству и комплектности ее».

Згідно з п. 4 Інструкції П-7 «при приеме груза от органов транспорта получатель во всех случаях, когда это предусмотрено правилами, действующими на транспорте, обязан потребовать от органа транспорта составления коммерческого акта, а при доставке груза автомобильным транспортом - отметки на товарно-транспортной накладной или составления акта».

На виконання вимог Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7, щодо перевірки кількості та якості отриманих ДТ, позивачем не надані зведені акти приймання - здавання нафтопродуктів, комерційні акти, документи, що засвідчують кількість та якість придбаних нафтопродуктів, укладені сторонами угоди.

Суд вважає, що наявність у покупця (позивача) належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що відповідно до умов договору ПП «Ельтант» зобов'язаний поставити та передати у власність Позивача продукцію, а саме паливо для реактивних двигунів ТС-1.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, повіданий з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155.

Вимоги Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються закупівлею, транспортуванням, зберіганням або реалізацією нафти та нафтопродуктів на території України.

Таким чином, постачання товару від ПП «Ельтант» до ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» повинно бути здійснено відповідно дот положень Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155.

Відповідно до п. 5.4.1 Інструкцією № 281/171/578/155 з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерн, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно - транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20*С відповідно до ГОСТ 3900.

Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, що є невиконанням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів, а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа, які позивачем під час перевірки та в судовому засіданні не надані. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної транспортної документації, підтверджуючої отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку - товарно-транспортною накладною, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

ДП «ЛАРЗ» на підтвердження транспортування товару в судовому засіданні надані ТТН, які не відповідають вимогам Інструкції № 281/171/578/155, а саме: не зазначено номер резервуара, довіреність на право отримання ТМЦ, дати та часу виїзду з підприємства - вантажовідправника та прибуття до вантажоодержувача. Постачання ТМЦ вантажовідправником ТТН оформлюється на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства, проте в жодній ТТН не зазначено даних щодо подорожніх листів. Копії подорожніх листів та довіреностей не надано.

Відповідно до умов договору від 16.03.2012 № 8/56, постачання ТМЦ здійснюється на підставі заявок, які надаються на кожну партію товару, але копії даних документів не надано.

Тобто в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем не підтвердження товарності угоди та транспортування товару не надані двосторонні акти приймання - передачі товару, ТТН не відповідають вимогам діючого законодавства, не надані довіреності, маршрутні листи, заявки на поставку ТМЦ, не укладені двосторонні акти приймання - передачі товару по кількості та якості, комерційні акти.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами не підтверджено реальність господарських операцій між ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» та ПП «Ельтан».

Згідно Довідки від 15.03.2013 № 1599/22.4-08/34755322 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Ельтант» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ ВКЦ «Ельта» їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2012 року» зазначено наступне. (а.с. 145)

В ТТН, згідно яких ТМЦ в т.ч. транспортувалося до позивача, не вказано: номер резервуара, маса, густина і температура нафтопродукту. В ТТН немає посилання на довіреності вантажоодержувача та подорожній лист автотранспортного підприємства. Довіреності на отримання ТМЦ підприємством не надано. Підприємством декларувалися показники по операціям з ТОВ ВКЦ «Ельта» ні підтверджені документами первинного обліку, без мети здійснення реального настання правових наслідків, з метою транзитного формування обсягів постачання по ланцюгу. В висновках зазначено, що неможливо підтвердити реальність здійснення фінанси - господарських операцій ПП «Ельтан» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформлені господарських операцій з питання придбання ТМЦ ПП «Ельтан» у ТОВ ВКЦ «Ельта» та подальшого руху придбання ТМЦ до кінцевого споживача.

У зв'язку з відсутністю у позивача двосторонніх актів приймання-передачі Товару від ПП «Ельтан», передбаченої Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», Інструкціями П-6 та П-7 та договором, судом встановлено, що ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» не надав доказів підтвердження товарності договору про закупівля товару за державні кошти від 16.03.2012 № 8/56, тому податковий орган при винесені оскаржуваних податкових повідомлені рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством.

Відповідно, в розумінні норм ст. 198.1 ПК Україна, перераховані, надані до перевірки та під час судового розгляду справи документи, не є доказом товарності операцій по придбанню товару та здійсненню господарської діяльності ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод»» з контрагентом, а також належного виконання зобов'язань за укладеним договором.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судом встановлено, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод»» було відмовлено, судом питання про стягнення судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021401 від 09.07.2013 року та №0000011401 від 09.07.2013 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 10 вересня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова