Справа 22-632 ас Категорія 26

Головуючий у 1 інстанції Гаврилова М.В. Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 року                                   Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Лісового О.О.

При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду від 9 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до управління праці і соціального захисту населення виконкому Краматорського міської ради, відділення Державного казначейства у м. Краматорську про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги,

Встановив:

Рішенням Краматорського міського суду від 9 лютого 2006 року в задоволенні позовних вимог позивачів до УПСЗН виконкому Краматорської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані вимоги матеріального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є учасниками війни, відповідач сплатив їм одноразову допомогу як учасникам війни з врахуванням положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" в розмірі 50 гривень. Доводи позивачів, що відповідач необгрунтовано не сплачує їм одноразову допомогу в розмірі визначеному ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та безпідставно не сплатив її допомогу за 2003, 2004 року не враховані судом, оскільки суд вважав, що вони не грунтуються на законі.

Заслухавши доповідача, доводи ОСОБА_3, ОСОБА_9, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачі як учасники війни мають право у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на разову грошову допомогу, яка сплачується щорічно до 5 травня в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.

Право позивачів на отримання зазначеної грошової допомоги відповідачем не спростовувалось, встановлено, що в 2003, 2004 роках така допомога позивачам не сплачувалась, в 2005 році була сплачена в розмірі 50 гривень. Звернувшись до суду з позовом, позивачі наполягали на тому, що відповідачем неправильно враховуються положення Законів України „Про Державний бюджет" на відповідний рік, за якими в 2003 та в 2004 роках учасникам війни не була передбачена виплата одноразової допомоги, в 2005 році - в розмірі 50 гривень..

Проте таки доводи позивачів обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідач саме в визначеному Законом „Про Державний бюджет України на 2005 рік" сплатив позивачці одноразову допомогу як учаснику війни в розмірі 50 гривень, отримуючи таки видатки з Державного бюджету України й в розмірі, встановленому зазначеним законом про Державний бюджет. Оскільки законами про Державний бюджет України на 2003 та на 2004 рік не були передбачені зовсім такі видатки відповідач не мав підстав для виплати щорічної одноразової допомоги позивачці.

Відповідач як суб"єкт владних повноважень діяв в межах Конституції України, Законів України „Про державний Бюджет України", довів в судовому засіданні, що при виплаті грошової щорічної допомоги за 2005 рік, та не сплачуючи таку допомогу за попередні роки діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України.Інші доводи апеляційних скарг досліджувались судом 1 інстанції, апеляційний суд підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.

Суд першої інстанції помилково при розгляді справи виходив з вимог ЦПК України, проте зазначене порушення не тягне за собою скасування правильного по суті рішення з врахуванням відсутності на час розгляду справи створеної системи адміністративних судів.

Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду від 9 лютого 2006 року залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.