Справа № 22-10392/2006 рік                            Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.

Категорія    21                                                    Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощоковій Н. С. суддів Маширо О.П., Азевича В.Б. при секретарі Таранець В. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове на рішення Селидівського міського суду від 28 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Селидівського міського суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Суд виходив з того, що позивач понад 20 років працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості в умовах підвищеної концентрації вугільно-породного пилу, несприятливого мікроклімату, перепадів температури, з високим рівнем шуму. Через такі несприятливі умови праці у позивача розвились професійні захворювання.

Висновком МСЕК від 15 лютого 2006 року ОСОБА_1 уперше було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності у зв"язку з професійними захворюваннями та він визнаний інвалідом 3 групи - безстроково.

Суд також встановив, що позивач через незадовільний стан свого здоров"я змушений докладати додаткових зусиль на своє утримання, часто лікуватись, порушений звичайний ритм його життя та побуту.

На підставі встановленого суд зробив висновок про те, що позивачеві у зв"язку з професійним захворюванням, частковою втратою працездатності безстроково, зміною звичайних умов та ритму життя була спричинена моральна шкода, тому суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнув з відповідача на його користь 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки ОСОБА_1 не надав до суду ніяких доказів щодо спричинення йому моральної шкоди, зокрема, таким доказом може бути спеціальний висновок МСЕК.

Крім того, ст.77 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було зупинено дію ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", тобто правової норми, яка регулює відшкодування моральної шкоди.

Страхові виплати, передбачені Законом, відділення Фонду сплачує позивачеві у повному обсязі, тому своїми діями моральної шкоди йому не спричинило.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду змінити в частині розміру морального відшкодування та зменшити суму стягнутої моральної шкоди, з таких підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач понад 20 років працював на підземних роботах у несприятливих, шкідливих умовах, внаслідок чого набув професійних захворювань. Цей факт підтверджується наданими до суду доказами, зокрема, актом розслідування, виписками із історії хвороби, висновком МСЕК від 15 лютого 2006 року.

Через ушкодження здоров"я позивач постійно відчуває фізичний біль, дискомфорт, змушений систематично лікуватись, порушені його звичайні життєві зв"язки. Позивач має вік 46 роки, він 1960 року народження, однак за станом здоров"я змушений був звільнитись з роботи після встановлення йому групи інвалідності. Стійка втрата професійної працездатності та група інвалідності встановлені йому безстроково, що свідчить про незворотність процесів втрати здоров"я.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що позивачеві за вказаних обставин була спричинена моральна шкода, тому у відповідності до вимог ст.21 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" у разі настання страхового випадку Фонд зобов"язаний відшкодувати потерпілому і моральну шкоду.

Згідно з роз"ясненнями, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань потерпілого, стан його здоров"я, тяжкість завданої шкоди, наслідки ушкодження здоров"я, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках потерпілого.

На думку апеляційного суду, визначаючи розмір морального відшкодування, суд першої інстанції не у повній мірі врахував наведене, не навів відповідних мотивів визначення саме такої суми відшкодування, тому стягнуту суму моральної шкоди слід зменшити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 15 000 грн. у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що саме така сума буде найбільш адекватним грошовим еквівалентом ступіню моральних страждань позивача, а також відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 309, 313,316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове задовольнити частково.     

Рішення Селидівського міського суду від 28 вересня 2006 року в частині розміру морального відшкодування змінити та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове на користь ОСОБА_1 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.