УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/209/13-ц Головуючий у 1-й інст. Васільєв Л.А.

Категорія 27 Доповідач Павицька Т. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Забродського М.І., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового

засідання Капустинській Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно. В мотивування вимог посилалось на те, що 30.11.2007 року між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/0983/85/65214. Відповідно до договору відповідач отримав кредит в сумі 23040,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,25% на рік з кінцевим терміном повернення 30.11.2027 року. Умови договору відповідач ОСОБА_3 не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає та не сплачує відсотки у розмірах та у строк, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 103892,80 доларів США. За наведених обставин просило звернути стягнення на предмет іпотеки - належну боржнику ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,35 га за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н., с.Попільня, вул.Леніна,111, шляхом продажу на прилюдних торгах. Також позивач просив визначити початкову ціну реалізації земельної ділянки.

Заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 червня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль".

В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2007 року між ОСОБА_3 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір кредиту №014/0983/85/58175, згідно якого банк надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 23040,50 доларів США зі сплатою 14,25% на рік за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 30.11.2027 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитом сторони уклали договір іпотеки: відповідачка передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку за цільовим призначенням - ведення особистого підсобного господарства, обслуговування жилого будинку, садівництва і городництва, площею 0,35 га за адресою АДРЕСА_1, заставною вартістю 143500 грн.

Отримавши кредитні кошти, відповідачка умови договору кредиту не виконувала, у зв`язку з чим станом на 15.11.2012 року утворилась заборгованість, яка складає 103892,80 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 830415 грн. 15 коп.), з яких: 23006,52 доларів США - заборгованість за кредитом, 16016,61 доларів США - заборгованість за відсотками, 64869,67 доларів США - пеня за прострочення кредиту та відсотків. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростований.

Пуктом 12.7 кредитного договору передбачено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.257, 259 ЦК України).

Таким чином, сторони кредитного договору збільшили строк позовної давності про стягнення пені до трьох років, що відповідає вимогам ч.1 259 ЦК України.

З огляду на наведене розмір пені визначений позивачем за три роки.

Відповідно до ст.ст.1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку").

22 січня 2013 року банк на виконання положень ст.35 Закону України „Про іпотеку" направив відповідачці письмову претензію-вимогу про порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання за кредитним договором №014/0983/85/65214 від 30.11.2007 року, та повідомив, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання за кредитним договором, банк як іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таку вимогу відповідачка отримала особисто 08 лютого 2013 року. Із позовом до суду банк звернувся 14 лютого 2013 року.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що банком не дотриманий тридцяти денний строк, визначений ст.35 Закону України „Про іпотеку", а отже позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасний.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на те, що п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду про звернення стягнення на майно не ґрунтується на вимогах закону та обставин справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

При цьому апеляційним судом враховуються положення ст.39 Закону України „Про іпотеку" (надалі Закону) та роз'яснення, що викладені в п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", згідно з якими резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст.39 Закону, так і положенням п.4 ч.1 ст.215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК, колегія суддів стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0983/85/65214, укладеним 30 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та АТ „Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 103 892, 80 доларів США, що еквівалентно 830 415 грн. 15 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки: земельну ділянку за цільовим призначенням - ведення особистого підсобного господарства, обслуговування жилого будинку, садівництва і городництва, площею 0,35 га, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30 листопада 2007 року, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 30.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 за №4111, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження із початковою ціною продажу встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" 3441 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді