ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 вересня 2013 року Справа №01/500

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:

представників за довіреностями - Богми А.В. (від управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області), Кармоліта Я.В. (від ліквідатора банкрута),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області заяву управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання поточним кредитором

у справі за заявою ОСОБА_3

до кредитної спілки «Імперія»

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 19 березня 2013 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

До суду з заявою про визнання поточним кредитором банкрута звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні.

Від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про визнання погашеними вимог ОСОБА_5 на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251 грн. 13 коп.

У судовому засіданні представник від управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області заяву підтримав. Представник від ліквідатора банкрута заявлені вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що в ліквідаційній процедурі штраф та пеня не нараховуються.

Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання поточним кредитором підлягає до часткового визнання з таких правових підстав та мотивів.

Господарський суд, що розглядає справу про банкрутство, є пріоритетним перед іншими юрисдикційними та правоохоронними органами. Якщо господарським судом вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів або боржник визнається банкрутом, такі акти підлягають обов'язковому виконанню, навіть якщо вони зачіпають рішення державних органів. Тільки господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, може обмежити боржника у праві розпоряджатись майном у процедурах санації та ліквідації.

Однією з важливих категорій правового регулювання відносин банкрутства є мораторій на задоволення вимог кредиторів, його мета полягає у збереженні майнових активів боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, не можна визнавати правомірним застосування до боржника штрафних (фінансових) санкцій під час дії мораторію, незалежно від того, застосовуються такі санкції за вчинення порушень до введення мораторію чи під час його дії, в разі, коли рішення про застосування таких санкцій виносяться контролюючим органом під час дії мораторію.

Як вбачається із заяви про визнання поточним кредитором та доданих до неї матеріалів, рішення про стягнення з боржника штрафних санкцій та пені були прийняті під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Отже, суд вважає, що заявником неправомірно застосовані до зобов'язань, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, заходи відповідальності за порушення зобов'язань, а саме: стягнення штрафних санкцій на суму 3073 грн. 03 коп. та пені на суму 2813 грн. 14 коп.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 28.04.2010 р. у справі №01-18-01/625.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на суму 16019 грн. 45 коп. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, то вони являються поточними.

Крім того, суд вважає клопотання ліквідатора банкрута про визнання погашеними вимог ОСОБА_5 на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251 грн. 13 коп. таким, що підлягає до задоволення з наступних правових підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 1 Закону погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Оскільки грошові вимоги ОСОБА_5, виходячи з положень Закону, являються погашеними у зв'язку з відмовою вказаної особи (заява ОСОБА_5 від 15 квітня 2011 року), то й суми внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування теж вважаються погашеними.

Таким чином, вимоги ОСОБА_5 на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251 грн. 13 коп. являються погашеними.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 19, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити частково.

Визнати управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області поточним кредитором кредитної спілки «Імперія» на суму 16019 грн. 45 коп.

Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у визнанні поточним кредитором кредитної спілки «Імперія» на суми безпідставно нарахованих 3073 грн. 03 коп. штрафних санкцій та 2813 грн. 14 коп. пені.

Визнати вимоги ОСОБА_5 на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251 грн. 13 коп. погашеними.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз