АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7932/13 Справа № 200/6633/13 Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В.О. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Тамакулової В.О., Козлова С.П.

при секретарі - Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одночасно надав до суду заяву про забезпечення свого позову, в якій просив заборонити відповідачці або іншим особам вивозити за межі України їх сина ОСОБА_4, без офіційного письмового його, як батька, дозволу, до набрання рішення законної сили по вказаній справі, а також встановити тимчасове обмеження малолітньому ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, без офіційного письмового його дозволу.( а.с.21)

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року зазначена заява задоволена. ( а.с.22)

З такою ухвалою не погодилась відповідачка, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення норм процесуального права, просила скасувати та у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. (а.с.28-29)

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, стверджує, що відповідачка намагається без його дозволу вивести сина за кордон.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суддя виходив з того, що ОСОБА_3 являється громадянином Російської Федерації й відповідно до вимог п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, його згода на вивіз дитини за межі України не потрібна, а тому, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, прийшов до висновку про необхідність у забороні та встановленні тимчасового обмеження вивезення та виїзду за межі України його сина ОСОБА_4 без його згоди.

Проте з таким висновком судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом.

Частина 1 ст.152 ЦПК України містить перелік засобів забезпечення позову. Згідно ч. 2 цієї статті у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Однак, заборона виїзду за межі України не може належати до інших видів забезпечення позову, оскільки відповідно до ст.33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Забезпечуючи позовні вимоги позивача вказаними заходами, суддя не прийняв до уваги наведені обставини, постановив ухвалу, в якій перелічуючи норми закону, не зазначив мотивів, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення щодо неможливості у майбутньому виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала була постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, а тому не може залишатися в силі і підлягає скасуванню на підставі п.2 ст.312 ЦПК України, з винесенням нової ухвали про відмову ОСОБА_3 в задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року - скасувати і в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Суддя: