АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7345/13 Головуючий 1-й інстанції - Багрова А.Г.
Категорія - 48 Доповідач - Болтунова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Болтунової Л.М.
суддів: Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі: Литвиненко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів на навчання, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку та доходу, оскільки стипендію він не отримує, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, коштів на навчання, харчування, одяг, проїзд на міському транспорті йому не вистачає. (а.с.1)
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог було залучено колишню дружину відповідача ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_4.
В судове засідання місцевого суду третя особа ОСОБА_3 не з*явилась, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що не заперечує проти позову.(а.с.38)
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, на час навчання їх сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку та доходів, починаючи з 05 лютого 2013 року щомісячно до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2015 року. Вирішено питання щодо судових витрат. Рішення в частині місячного платежу аліментів допущено до негайного виконання.(а.с.45, 47-48)
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання сина частково в розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку та доходів (а.с.51-52).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач з 20 липня 1994 року по 06 березня 2001 року перебували у шлюбі, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.3-5)
Син проживає з матір'ю, яка не працює, навчається в Нікопольському професійному ліцеї й отримує стипендію в розмірі 550 грн.(а.с. 10)
Згідно довідки від 16 січня 2013 року, ОСОБА_4, є студентом другого курсу Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України І рівня акредитації металургійного відділення денної - бюджетної форми навчання, термін навчання з 01 вересня 2011 року по 30 червня 2015 року. Згідно довідки про доходи, виданої зазначеним навчальним закладом, ОСОБА_4 стипендію не отримує.(а.с.6,7)
До досягнення сином повноліття, відповідач сплачував аліменти на його утримання. Відповідно довідки від 07 листопада 2012 року, виданої ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ»», на якому працював ОСОБА_1, останній не має заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2.(а.с.8)
З 08 листопада 2012 року ОСОБА_1 працює на ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», його середньомісячна заробітна плата складає 3579,88 грн., що підтверджується довідкою зазначеного товариства № 06-1-362 від 15 лютого 2013 року.(а.с.23)
Відповідач навчається на третьому курсі Технологічного факультету ПОпром (Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості ІІІ рівня акредитації) на денній формі навчання, за яку сплачує 380 грн. щомісяця (довідка навчального закладу № 30 від 03 квітня 2013 року). (а.с. 31)
ОСОБА_1 може надавати матеріальну допомогу сину, оскільки є працездатним, працює та має постійний заробіток, тому суд прийшов до правильного висновку про стягнення з нього аліментів на утримання сина на період навчання.
Визначений судом першої інстанції розмір аліментів - 1/6 частина заробітку щомісячно є обґрунтованим. Суд першої інстанції врахував всі обставини, що мають істотне значення для вирішення даного спору, зокрема, матеріальне становище дитини і платника аліментів.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у 2001 році відповідач знаходився на лікуванні та йому було проведено операцію лівої нирки й те, що на сьогоднішній день він перебуває на обліку та потребує періодичного лікування не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Довідка Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» без дати, не була подана апелянтом під час розгляду справи в суд першої інстанції без поважних причин, а тому не може бути досліджена апеляційним судом як новий доказ.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що він має малолітню дитину, не можуть бути підставами для зміни рішення, оскільки на її утримання він сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку та доходів щомісяця, що було враховано судом першої інстанції, а сума стягнутих з нього аліментів на утримання дітей загалом становить 1/3 частину його заробітку та доходів щомісяця, тобто не перевищує їх ? частину, що відповідає вимогам ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 р.№ 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів у справі та до незгоди з їх оцінкою судом. Проте, за вимогами ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, а тому переоцінка доказів на вимогу сторони не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: